Зуклопентиксол (Zuclopenthixol)
Україна — Зуклопентиксол
Німеччина — Zuclopenthixol
Італія — Zuclopentixolo
Міжнародна назва: Zuclopenthixol
Зуклопентиксол — це антипсихотичний лікарський засіб, що застосовується для лікування психічних розладів, включаючи шизофренію та інші психотичні стани. Препарат впливає на нейромедіаторні системи центральної нервової системи та сприяє зниженню вираженості психотичних симптомів.
Він використовується для контролю збудження, агресії, марення та галюцинацій. Зуклопентиксол належить до фармакологічної групи антипсихотичних засобів і входить до підгрупи типових нейролептиків із групи тіоксантенів.
Що це за діюча речовина
Зуклопентиксол — це синтетична психотропна сполука, похідна тіоксантену. Хімічна назва: (Z)-4-[3-(2-хлор-9H-тіоксантен-9-іліден)пропіл]-1-піперазинетанол.
Речовина належить до хімічної групи тіоксантенових похідних, що мають антипсихотичну дію. Ці сполуки впливають на дофамінергічні системи головного мозку.
Zuclopenthixol був розроблений у середині XX століття та став широко застосовуватися для лікування психотичних розладів. Препарат використовується як у формі таблеток, так і у вигляді довготривалих ін’єкційних форм для підтримувальної терапії.
Фармакодинаміка
Зуклопентиксол блокує дофамінові рецептори D2 у різних структурах головного мозку. Це призводить до зменшення психотичних симптомів, таких як марення, галюцинації та психомоторне збудження.
Препарат також впливає на серотонінові, адренергічні та гістамінові рецептори, що сприяє розвитку седативного та антипсихотичного ефекту. Блокада дофамінових рецепторів у мезолімбічній системі відіграє ключову роль у його терапевтичній дії.
Фармакокінетика
Після перорального прийому зуклопентиксол добре всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через кілька годин.
Препарат широко розподіляється в тканинах організму, включаючи центральну нервову систему. Метаболізм відбувається переважно в печінці, а виведення здійснюється через нирки та кишечник у вигляді метаболітів.
Депо-форми препарату забезпечують повільне вивільнення діючої речовини та тривалий терапевтичний ефект.
Показання до застосування
- шизофренія
- гострі психотичні стани
- психомоторне збудження
- маніакальні стани
- поведінкові розлади, що супроводжуються агресією
- підтримувальна терапія при хронічних психозах
Форми випуску та дозування
- таблетки 10 мг
- таблетки 25 мг
- таблетки 40 мг
- розчин для внутрішньом’язового введення
- масляний розчин для депо-ін’єкцій
Побічні ефекти та протипоказання
- сонливість
- екстрапірамідні симптоми
- сухість у роті
- запаморочення
- тахікардія
- збільшення маси тіла
- гіпотензія
- гіперчутливість до препарату
- тяжкі захворювання центральної нервової системи
Подібні діючі речовини
- Хлорпротиксен
- Флупентиксол
- Галоперидол
- Клопиксол
- Тіоридазин
Фармакологічна група
Зуклопентиксол належить до фармакологічної групи антипсихотичних засобів. Він входить до підгрупи типових нейролептиків із класу тіоксантенів.
Препарати цієї групи застосовуються для лікування психотичних розладів і тяжких порушень поведінки. Вони діють переважно шляхом блокування дофамінових рецепторів у центральній нервовій системі, що сприяє зменшенню психотичної симптоматики та стабілізації психічного стану.














