Зидовудин (Zidovudine)

Україна — Зидовудин
Німеччина — Zidovudin
Італія — Zidovudina
Міжнародна назва: Zidovudine
Синоніми — азидотимідин, AZT

Зидовудин — це противірусний лікарський засіб, що застосовується для лікування інфекції, спричиненої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). Він є одним із перших препаратів, розроблених для антиретровірусної терапії, і використовується у складі комбінованого лікування.

Препарат застосовується для пригнічення реплікації вірусу імунодефіциту людини, уповільнення прогресування захворювання та профілактики передачі вірусу від матері до дитини. Зидовудин належить до фармакологічної групи антиретровірусних засобів і входить до підгрупи нуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази.

Що це за діюча речовина

Зидовудин — це синтетична противірусна сполука, що є аналогом нуклеозиду тимідину. Хімічна назва: 3'-азидо-3'-дезокситимідин.

Речовина належить до хімічної групи нуклеозидних аналогів, які інгібують фермент зворотну транскриптазу вірусу імунодефіциту людини. Такі сполуки перешкоджають синтезу вірусної ДНК.

Zidovudine був розроблений у 1980-х роках і став першим препаратом, схваленим для лікування ВІЛ-інфекції. Його впровадження стало важливим етапом у розвитку антиретровірусної терапії та значно покращило прогноз для пацієнтів із ВІЛ.

Фармакодинаміка

Зидовудин після проникнення в клітину піддається фосфорилюванню з утворенням активного трифосфатного метаболіту. Цей метаболіт інгібує фермент зворотну транскриптазу вірусу імунодефіциту людини.

Включення зидовудинтрифосфату в ланцюг вірусної ДНК призводить до передчасного припинення її синтезу. У результаті пригнічується реплікація вірусу та зменшується вірусне навантаження в організмі.

Фармакокінетика

Після перорального прийому зидовудин швидко абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Біодоступність препарату становить приблизно 60–70%.

Препарат широко розподіляється в тканинах організму, включаючи центральну нервову систему. Метаболізм відбувається переважно в печінці з утворенням неактивного глюкуронідного метаболіту. Виведення здійснюється головним чином нирками.

Показання до застосування

лікування інфекції, спричиненої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ)
комбінована антиретровірусна терапія
профілактика передачі ВІЛ від матері до дитини
профілактика інфікування після контакту з вірусом

Форми випуску та дозування

таблетки 300 мг
капсули 100 мг
пероральний розчин 10 мг/мл
розчин для внутрішньовенного введення

Побічні ефекти та протипоказання

анемія
нейтропенія
головний біль
нудота
блювання
втома
міопатія
гіперчутливість до препарату
тяжкі порушення функції печінки

Подібні діючі речовини

Ламівудин
Абакавір
Тенофовір
Емтрицитабін
Ставудин

Фармакологічна група

Зидовудин належить до фармакологічної групи антиретровірусних засобів. Він входить до підгрупи нуклеозидних інгібіторів зворотної транскриптази.

Препарати цієї групи блокують фермент зворотну транскриптазу вірусу імунодефіциту людини, запобігаючи синтезу вірусної ДНК і подальшому розмноженню вірусу. Вони є важливою частиною комбінованої антиретровірусної терапії та використовуються для контролю ВІЛ-інфекції.