Залізо (III) оксид-сахароза комплекс (Iron sucrose)

Україна — Залізо (III) оксид-сахароза комплекс
Німеччина — Eisen(III)-Hydroxid-Saccharose-Komplex
Італія — Complesso idrossido ferrico-saccarosio
Міжнародна назва: Iron sucrose
Синоніми — заліза сахарозний комплекс

Залізо (III) оксид-сахароза комплекс — це лікарська сполука, що являє собою стабільний комплекс тривалентного заліза з сахарозою. Речовина призначена для парентерального введення та використовується для поповнення дефіциту заліза в організмі.

Препарат застосовується при залізодефіцитній анемії, особливо у пацієнтів із хронічними захворюваннями, включаючи хронічну ниркову недостатність, а також у випадках, коли пероральні препарати заліза є неефективними або погано переносяться. Діюча речовина належить до фармакологічної групи антианемічних засобів і входить до підгрупи парентеральних препаратів заліза.

Що це за діюча речовина

Залізо (III) оксид-сахароза комплекс являє собою колоїдний комплекс, що складається з ядра гідроксиду заліза (III), стабілізованого молекулами сахарози. Хімічна назва: комплекс гідроксиду заліза (III) із сахарозою.

Речовина належить до хімічної групи колоїдних комплексів заліза з вуглеводами. Така структура забезпечує високу стабільність сполуки та контрольоване вивільнення заліза після введення в організм.

Iron sucrose був розроблений як більш безпечна альтернатива раннім парентеральним препаратам заліза. Він широко застосовується в клінічній практиці для лікування залізодефіцитних станів, особливо у пацієнтів, які проходять гемодіаліз і страждають на хронічну ниркову недостатність.

Фармакодинаміка

Після внутрішньовенного введення комплекс захоплюється клітинами ретикулоендотеліальної системи, головним чином макрофагами печінки, селезінки та кісткового мозку. Усередині клітин відбувається поступове вивільнення заліза з комплексу.

Вивільнене залізо зв’язується з транспортним білком трансферином і переноситься до кісткового мозку, де використовується для синтезу гемоглобіну. Основний фармакологічний ефект полягає у поповненні дефіциту заліза, стимуляції еритропоезу та підвищенні рівня гемоглобіну.

Фармакокінетика

Після внутрішньовенного введення препарат швидко розподіляється в плазмі крові та поглинається клітинами ретикулоендотеліальної системи. Комплекс поступово розщеплюється, вивільняючи залізо для участі у фізіологічних процесах обміну заліза.

Вивільнене залізо зв’язується з трансферином і транспортується до кісткового мозку. Частина заліза депонується в печінці та селезінці у формі феритину та гемосидерину. Метаболізм сахарозної частини комплексу відбувається в організмі, а продукти обміну виводяться переважно нирками.

Показання до застосування

залізодефіцитна анемія
дефіцит заліза при хронічній нирковій недостатності
анемія у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі
непереносимість пероральних препаратів заліза
дефіцит заліза при порушенні його всмоктування
необхідність швидкого поповнення запасів заліза

Форми випуску та дозування

розчин для внутрішньовенного введення 20 мг заліза/мл
ампули 5 мл (100 мг заліза)
ампули 10 мл (200 мг заліза)
флакони для внутрішньовенних інфузій

Побічні ефекти та протипоказання

алергічні реакції
головний біль
запаморочення
нудота
гіпотензія
біль у місці ін’єкції
лихоманка
перевантаження організму залізом
гіперчутливість до компонентів препарату

Подібні діючі речовини

Заліза карбоксимальтозат
Заліза деризомальтоза
Залізо (III) гідроксид-декстран комплекс
Залізо (III) комплекс глюконату натрію
Заліза ізомальтозат

Фармакологічна група

Залізо (III) оксид-сахароза комплекс належить до групи антианемічних засобів, призначених для лікування залізодефіцитних станів. Він входить до підгрупи препаратів заліза для парентерального застосування.

Ці лікарські засоби використовуються для швидкого поповнення дефіциту заліза та відновлення нормального рівня гемоглобіну. Вони застосовуються при неможливості використання пероральних форм заліза, при хронічних захворюваннях і в ситуаціях, коли потрібне швидке відновлення запасів заліза в організмі.