Залізо(III) оксид гідроксид-сахарозний комплекс (Iron sucrose)
Україна — Залізо(III) оксид гідроксид-сахарозний комплекс
Німеччина — Eisen(III)-Hydroxid-Saccharose-Komplex
Італія — Complesso idrossido ferrico-saccarosio
Міжнародна назва: Iron sucrose
Синоніми — заліза сахарозний комплекс
Залізо(III) оксид гідроксид-сахарозний комплекс — це лікарська сполука, що являє собою стабільний колоїдний комплекс тривалентного заліза із сахарозою. Препарат призначений для внутрішньовенного введення та застосовується для поповнення дефіциту заліза в організмі.
Діюча речовина використовується для лікування залізодефіцитної анемії, особливо у пацієнтів із хронічними захворюваннями, включаючи хронічну ниркову недостатність, а також при непереносимості або недостатній ефективності пероральних препаратів заліза. Вона належить до фармакологічної групи антианемічних засобів і входить до підгрупи парентеральних препаратів заліза.
Що це за діюча речовина
Залізо(III) оксид гідроксид-сахарозний комплекс являє собою колоїдну сполуку, що складається з ядра оксиду-гідроксиду заліза (III), стабілізованого молекулами сахарози. Хімічна назва: комплекс оксиду-гідроксиду заліза (III) із сахарозою.
Речовина належить до хімічної групи вуглеводних комплексів заліза, що використовуються для парентерального введення. Така структура забезпечує стабільність сполуки, контрольоване вивільнення заліза та зниження ризику вивільнення вільних іонів заліза в плазмі крові.
Iron sucrose був розроблений як більш безпечна альтернатива раннім препаратам заліза для ін’єкційного застосування. Він широко використовується в сучасній клінічній практиці для лікування залізодефіцитних станів, особливо у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі або страждають на хронічні захворювання.
Фармакодинаміка
Після внутрішньовенного введення комплекс заліза поглинається клітинами ретикулоендотеліальної системи, включаючи макрофаги печінки, селезінки та кісткового мозку. Усередині клітин відбувається поступове вивільнення тривалентного заліза з комплексу.
Вивільнене залізо зв’язується з транспортним білком трансферином і транспортується до кісткового мозку. Там воно використовується для синтезу гемоглобіну та інших залізовмісних білків. Основний фармакологічний ефект полягає у поповненні дефіциту заліза, стимуляції еритропоезу та підвищенні рівня гемоглобіну.
Фармакокінетика
Після внутрішньовенного введення препарат швидко розподіляється в кровотоці та захоплюється клітинами ретикулоендотеліальної системи. Комплекс заліза поступово розпадається, забезпечуючи контрольоване вивільнення заліза.
Вивільнене залізо зв’язується з трансферином і транспортується до кісткового мозку та інших тканин. Частина заліза депонується в печінці та селезінці у вигляді феритину та гемосидерину. Сахарозна частина комплексу метаболізується та виводиться з організму.
Показання до застосування
- залізодефіцитна анемія
- дефіцит заліза при хронічній нирковій недостатності
- анемія у пацієнтів, які перебувають на гемодіалізі
- непереносимість пероральних препаратів заліза
- порушення всмоктування заліза у шлунково-кишковому тракті
- необхідність швидкого поповнення запасів заліза
Форми випуску та дозування
- розчин для внутрішньовенного введення 20 мг заліза/мл
- ампули 5 мл (100 мг заліза)
- ампули 10 мл (200 мг заліза)
- флакони для внутрішньовенних інфузій
Побічні ефекти та протипоказання
- алергічні реакції
- головний біль
- запаморочення
- нудота
- гіпотензія
- лихоманка
- біль у місці введення
- перевантаження організму залізом
- гіперчутливість до компонентів препарату
Подібні діючі речовини
- Заліза карбоксимальтозат
- Залізо (III)-деризомальтоза
- Залізо (III) гідроксид-декстран комплекс
- Залізо (III) комплекс глюконату натрію
- Заліза ізомальтозат
Фармакологічна група
Залізо(III) оксид гідроксид-сахарозний комплекс належить до фармакологічної групи антианемічних засобів. Він входить до підгрупи препаратів заліза для парентерального застосування, призначених для лікування залізодефіцитних станів.
Такі препарати застосовуються для швидкого поповнення дефіциту заліза та відновлення нормального рівня гемоглобіну. Вони особливо важливі для пацієнтів із хронічними захворюваннями, порушенням всмоктування заліза або непереносимістю пероральних форм заліза.

