Венетоклакс (Venetoclax)
Україна — Венетоклакс
Німеччина — Venetoclax
Італія — Venetoclax
Міжнародна назва: Venetoclax
Венетоклакс — протипухлинна лікарська речовина, що застосовується для лікування деяких злоякісних захворювань крові. Він належить до сучасних таргетних препаратів і впливає на механізми виживання пухлинних клітин.
Препарат використовується переважно при хронічному лімфолейкозі та деяких інших гематологічних пухлинах. Венетоклакс належить до фармакологічної групи інгібіторів білка BCL-2 — таргетних протипухлинних засобів.
Що це за діюча речовина
Венетоклакс — синтетична протипухлинна сполука. Його хімічна назва: 4-(4-{[2-(4-хлорфеніл)-4,4-диметилциклогекс-1-ен-1-іл]метил}піперазин-1-іл)-N-[(3-нітро-4-[(оксалоїл)аміно]феніл)сульфоніл]бензамід.
Сполука належить до хімічної групи малих молекул — селективних інгібіторів білка BCL-2. Ці речовини здатні впливати на регуляцію апоптозу в пухлинних клітинах.
Venetoclax був розроблений на початку XXI століття як таргетний препарат для лікування гематологічних злоякісних захворювань. Він став першим селективним інгібітором BCL-2, впровадженим у клінічну практику.
Фармакодинаміка
Венетоклакс селективно інгібує білок BCL-2 — антиапоптотичний білок, який запобігає загибелі клітин. У пухлинних клітинах цей білок часто гіперекспресований, що дозволяє їм уникати запрограмованої клітинної загибелі.
Зв’язуючись із BCL-2, препарат відновлює механізм апоптозу та сприяє загибелі пухлинних клітин. Особливо чутливі до цього механізму клітини хронічного лімфолейкозу.
У результаті відбувається зменшення кількості злоякісних клітин і пригнічення росту пухлини.
Фармакокінетика
Венетоклакс застосовується перорально у формі таблеток. Після прийому всередину препарат всмоктується в шлунково-кишковому тракті, причому біодоступність зростає при прийомі з їжею.
Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через кілька годин після прийому. Зв’язування з білками плазми крові високе.
Метаболізм відбувається переважно в печінці за участю ферменту CYP3A4. Виведення здійснюється головним чином через кишечник.
Показання до застосування
- хронічний лімфолейкоз
- дрібноклітинна лімфоцитарна лімфома
- гострий мієлоїдний лейкоз (у складі комбінованої терапії)
- лікування рецидивуючих або рефрактерних форм лейкозів
Форми випуску та дозування
- таблетки 10 мг
- таблетки 50 мг
- таблетки 100 мг
Побічні ефекти та протипоказання
Побічні ефекти:
- нейтропенія
- анемія
- тромбоцитопенія
- нудота
- діарея
- синдром лізису пухлини
- інфекції
Протипоказання:
- гіперчутливість до препарату
- одночасне застосування з сильними інгібіторами CYP3A4 на етапі початкової титрації дози
- тяжкі порушення функції печінки
- вагітність
Схожі діючі речовини
- Ібрутиніб
- Акалабрутиніб
- Занубрутиніб
- Іделалісиб
- Дувелісиб
Фармакологічна група
Венетоклакс належить до фармакологічної групи таргетних протипухлинних засобів — інгібіторів білка BCL-2. Ці препарати впливають на молекулярні механізми виживання пухлинних клітин.
Підгрупа включає сучасні протипухлинні препарати, спрямовані на відновлення процесів апоптозу. Вони застосовуються переважно при гематологічних злоякісних захворюваннях і є важливою частиною сучасної таргетної терапії раку.





