Валсартан (Valsartan)

Україна — Валсартан
Німеччина — Valsartan
Італія — Valsartan
Міжнародна назва: Valsartan

Валсартан — лікарська речовина, що застосовується для лікування захворювань серцево-судинної системи. Він використовується переважно для зниження артеріального тиску та покращення прогнозу при серцевій недостатності.

Препарат діє шляхом блокування рецепторів ангіотензину II, що призводить до розширення судин і зниження навантаження на серце. Валсартан належить до фармакологічної групи антагоністів рецепторів ангіотензину II (сартанів).

Що це за діюча речовина

Валсартан — синтетична антигіпертензивна сполука. Його хімічна назва: (S)-N-валерил-N-{[2′-(1H-тетразол-5-іл)біфеніл-4-іл]метил}-L-валін.

Речовина належить до хімічної групи біфенілових похідних тетразолу. Ці сполуки мають здатність селективно блокувати рецептори ангіотензину II.

Valsartan був розроблений у 1990-ті роки як представник нового класу антигіпертензивних засобів — антагоністів рецепторів ангіотензину II. Препарат став широко застосовуватися для лікування артеріальної гіпертензії та серцевої недостатності завдяки ефективності та добрій переносимості.

Фармакодинаміка

Валсартан є селективним антагоністом рецепторів ангіотензину II типу AT1. Блокування цих рецепторів запобігає судинозвужувальній дії ангіотензину II.

У результаті відбувається розширення кровоносних судин, зниження артеріального тиску та зменшення навантаження на серце. Також зменшується секреція альдостерону, що сприяє зниженню затримки натрію і води в організмі.

Препарат покращує гемодинамічні показники та може знижувати ризик серцево-судинних ускладнень у пацієнтів із гіпертонією та серцевою недостатністю.

Фармакокінетика

Валсартан застосовується перорально у формі таблеток. Після прийому всередину він всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, однак біодоступність становить близько 25%.

Максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 2–4 години після прийому. Зв’язування з білками плазми крові високе.

Метаболізм відбувається незначною мірою в печінці. Виведення здійснюється головним чином через кишечник і частково через нирки.

Показання до застосування

артеріальна гіпертензія
хронічна серцева недостатність
зниження ризику серцево-судинних ускладнень
лікування пацієнтів після інфаркту міокарда

Форми випуску та дозування

таблетки 40 мг
таблетки 80 мг
таблетки 160 мг
таблетки 320 мг

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти:

запаморочення
гіпотензія
головний біль
підвищення рівня калію в крові
порушення функції нирок
втома

Протипоказання:

гіперчутливість до препарату
вагітність
тяжкі порушення функції печінки
одночасне застосування з аліскіреном у пацієнтів із цукровим діабетом

Схожі діючі речовини

Лозартан
Кандесартан
Ірбесартан
Телмісартан
Олмесартан

Фармакологічна група

Валсартан належить до фармакологічної групи антигіпертензивних засобів — антагоністів рецепторів ангіотензину II. Ці препарати блокують рецептори AT1, перешкоджаючи дії ангіотензину II та викликаючи розширення судин.

Підгрупа препаратів відома як сартани. Вони широко застосовуються в кардіології для лікування артеріальної гіпертензії, серцевої недостатності та профілактики серцево-судинних ускладнень.