Валганцикловір (Valganciclovir)

Україна — Валганцикловір
Німеччина — Valganciclovir
Італія — Valganciclovir
Міжнародна назва: Valganciclovir
Синоніми: Valganciclovir hydrochloride

Валганцикловір — противірусна лікарська речовина, що застосовується для лікування та профілактики інфекцій, спричинених цитомегаловірусом (CMV). Він є проліками ганцикловіру і після потрапляння в організм перетворюється на активну сполуку, яка пригнічує розмноження вірусів.

Препарат використовується переважно у пацієнтів з ослабленим імунітетом, включаючи хворих після трансплантації органів і пацієнтів із ВІЛ-інфекцією. Валганцикловір належить до фармакологічної групи противірусних засобів — аналогів нуклеозидів.

Що це за діюча речовина

Валганцикловір — синтетична противірусна сполука. Його хімічна назва: L-валіновий ефір ганцикловіру.

Речовина належить до хімічної групи аналогів гуанозинових нуклеозидів. Вона є проліками, які після метаболізму перетворюються на активний противірусний агент — ганцикловір.

Valganciclovir був розроблений наприкінці XX століття як пероральна форма ганцикловіру з покращеною біодоступністю. Його створення дозволило значно підвищити ефективність лікування цитомегаловірусної інфекції при пероральному застосуванні.

Фармакодинаміка

Після метаболічного перетворення валганцикловіру утворюється ганцикловір, який інгібує синтез вірусної ДНК. В інфікованих клітинах речовина фосфорилюється вірусними та клітинними ферментами до активної трифосфатної форми.

Ганцикловіртрифосфат конкурентно інгібує вірусну ДНК-полімеразу та вбудовується в ланцюг вірусної ДНК, викликаючи припинення її подовження.

Препарат проявляє активність проти цитомегаловірусу, вірусу простого герпесу, вірусу Varicella zoster та деяких інших представників родини герпесвірусів.

Фармакокінетика

Валганцикловір застосовується перорально у формі таблеток або порошку для приготування розчину для прийому всередину. Після прийому внутрішньо речовина добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту.

В організмі препарат швидко гідролізується до ганцикловіру та L-валіну. Біодоступність активної речовини значно вища, ніж при пероральному застосуванні ганцикловіру.

Максимальна концентрація ганцикловіру в плазмі досягається через 1–3 години після прийому. Виведення відбувається переважно нирками у незміненому вигляді.

Показання до застосування

лікування цитомегаловірусного ретиніту у пацієнтів із ВІЛ-інфекцією
профілактика цитомегаловірусної інфекції після трансплантації органів
лікування цитомегаловірусної інфекції у імунокомпрометованих пацієнтів
профілактика реактивації цитомегаловірусу

Форми випуску та дозування

таблетки 450 мг
порошок для приготування розчину для прийому всередину 50 мг/мл

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти:

нейтропенія
анемія
тромбоцитопенія
нудота
діарея
головний біль
підвищення температури
порушення функції нирок

Протипоказання:

гіперчутливість до валганцикловіру або ганцикловіру
тяжка нейтропенія
тяжка тромбоцитопенія
вагітність
період грудного вигодовування

Схожі діючі речовини

Ганцикловір
Ацикловір
Валацикловір
Фамцикловір
Фоскарнет

Фармакологічна група

Валганцикловір належить до фармакологічної групи противірусних препаратів — аналогів нуклеозидів. Ці засоби пригнічують синтез вірусної ДНК і перешкоджають розмноженню вірусів усередині клітин.

Підгрупа включає препарати, активні проти цитомегаловірусу та інших герпесвірусів. Вони застосовуються переважно у пацієнтів з імунодефіцитними станами, а також для профілактики вірусних ускладнень після трансплантації органів.