Тримебутин (Trimebutine)

Україна — Тримебутин
Німеччина — Trimebutin
Італія — Trimebutina
Міжнародна назва: Trimebutine

Тримебутин — синтетичний лікарський засіб, що регулює моторику шлунково-кишкового тракту. Він застосовується при функціональних розладах травної системи, що супроводжуються больовим синдромом і порушенням перистальтики.

Препарат використовується для нормалізації моторики кишечника як при гіпомоторних, так і при гіпермоторних станах. Належить до групи регуляторів моторики шлунково-кишкового тракту та міотропних спазмолітиків з опіоїдоподібним механізмом дії.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: 2-(диметиламіно)-2-фенілбутил 3,4,5-триметоксибензоат. Хімічна група: похідні бензойної кислоти, регулятори моторики ШКТ. Історія застосування Trimebutine пов’язана з розробкою препаратів для лікування функціональних гастроінтестинальних розладів, включаючи синдром подразненого кишечника.

Фармакодинаміка

Тримебутин взаємодіє з периферичними опіоїдними рецепторами (μ-, κ- та δ-рецепторами) у стінці шлунково-кишкового тракту, регулюючи вивільнення нейромедіаторів, що впливають на моторику.

Він здатний як посилювати, так і знижувати перистальтику залежно від початкового стану, що призводить до нормалізації рухової активності кишечника. Також чинить спазмолітичну дію та зменшує вісцеральну чутливість.

Фармакокінетика

Після перорального прийому тримебутин швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1–2 години.

Метаболізується в печінці з утворенням активних метаболітів. Виводиться переважно нирками. Період напіввиведення становить кілька годин.

Показання до застосування

синдром подразненого кишечника;
функціональні розлади шлунково-кишкового тракту;
біль у животі, пов’язаний з порушенням моторики;
диспепсія;
запори та діарея функціонального походження;
післяопераційні порушення моторики кишечника.

Форми випуску та дозування

таблетки 100 мг, 200 мг;
суспензії для прийому всередину;
звичайне дозування: 100–200 мг 3 рази на добу;
дозування коригується залежно від віку та клінічної ситуації.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: рідко — сухість у роті, запаморочення, сонливість, алергічні реакції, диспепсичні явища.

Протипоказання: гіперчутливість; дитячий вік (для окремих форм); вагітність і період лактації — з обережністю.

Подібні діючі речовини

Мебеверин
Пінаверію бромід
Дротаверин
Альверин
Гіосцин бутилбромід

Фармакологічна група

Тримебутин належить до регуляторів моторики шлунково-кишкового тракту та міотропних спазмолітиків. Ці препарати застосовуються для нормалізації перистальтики та усунення больового синдрому при функціональних захворюваннях ШКТ.

Особливістю тримебутину є його здатність адаптувати моторну активність кишечника залежно від початкового стану, що робить його ефективним засобом при синдромі подразненого кишечника та інших функціональних розладах.