Трава шандри (Marrubii herba)

Україна — Трава шандри
Німеччина — Andornkraut
Італія — Marrubio
Міжнародна назва: Marrubii herba

Трава шандри — це лікарська рослинна сировина, що являє собою висушені надземні частини рослини Marrubium vulgare L. (шандра звичайна), яка належить до родини Lamiaceae. Препарати на її основі традиційно застосовуються завдяки відхаркувальним, жовчогінним і спазмолітичним властивостям.

Засіб використовується переважно при захворюваннях дихальних шляхів із кашлем, а також при функціональних розладах травної системи. За фармакологічною класифікацією належить до фітотерапевтичних засобів із секретолітичною, гіркою (що стимулює апетит) і жовчогінною дією.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: лікарська рослинна сировина з висушених надземних частин Marrubium vulgare L., родина Lamiaceae. Хімічна група: багатокомпонентна рослинна сировина, що містить дитерпеноїди (зокрема маррубін), флавоноїди, фенольні кислоти, дубильні речовини та ефірну олію. Історія застосування Marrubii herba сягає античної медицини, де рослина використовувалася як засіб від кашлю, при захворюваннях печінки та шлунка, а також як гіркота для покращення апетиту та травлення.

Фармакодинаміка

Фармакологічна дія трави шандри зумовлена комплексом біологічно активних речовин, серед яких ключову роль відіграє маррубін. Він сприяє посиленню секреції бронхіальних залоз і полегшує відходження мокротиння, чинячи відхаркувальну дію.

Гіркі речовини стимулюють смакові рецептори, рефлекторно посилюючи секрецію шлункового соку та жовчі, що покращує травлення. Також відзначається помірний спазмолітичний ефект на гладку мускулатуру та легка протизапальна дія. Специфічні рецепторні мішені не встановлені, ефект має багатокомпонентний характер.

Фармакокінетика

Фармакокінетичні дані для трави шандри обмежені. При пероральному застосуванні активні компоненти частково всмоктуються в шлунково-кишковому тракті, піддаються метаболізму в печінці та виводяться переважно нирками.

При застосуванні у вигляді настоїв і екстрактів біодоступність залежить від ступеня екстракції діючих речовин. Системна фармакокінетика окремих компонентів, включаючи маррубін, вивчена недостатньо.

Показання до застосування

• кашель із важковідокремлюваним мокротинням;
• гострі та хронічні бронхіти;
• диспепсичні розлади;
• зниження апетиту;
• функціональні порушення жовчовиділення;
• здуття живота і спазми шлунково-кишкового тракту.

Форми випуску та дозування

• подрібнена трава для приготування настою або чаю: 1–2 г на прийом 2–3 рази на добу;
• сухі екстракти в таблетках або капсулах;
• рідкі екстракти та настойки: зазвичай 2–4 мл 2–3 рази на добу;
• сиропи та комбіновані фітопрепарати для лікування кашлю.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: можливі алергічні реакції, подразнення слизової оболонки шлунка, диспепсичні явища. При застосуванні у високих дозах — посилення шлункової секреції.

Протипоказання: підвищена чутливість до компонентів рослини; виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки; вагітність і період лактації — з обережністю; дитячий вік (для окремих форм).

Подібні діючі речовини

• Трава чебрецю
• Листя плюща
• Корінь солодки
• Трава термопсису
• Корінь алтеї

Фармакологічна група

Трава шандри належить до фітотерапевтичних засобів із відхаркувальною, секретолітичною та гіркою дією. Вона входить до групи рослинних препаратів, що застосовуються при захворюваннях дихальних шляхів і порушеннях травлення.

У розширеній класифікації препарат також розглядається як засіб, що стимулює апетит і жовчоутворення, з помірним спазмолітичним ефектом, що дозволяє використовувати його в комплексній терапії захворювань шлунково-кишкового тракту та бронхолегеневої системи.

Нижче представлені препарати, що містять діючу речовину Трава шандри