Трава чебрецю (Thymi herba)

Україна — Трава чебрецю
Німеччина — Thymiankraut
Італія — Timo
Міжнародна назва: Thymi herba

Трава чебрецю — це лікарська рослинна сировина, що являє собою висушені надземні частини рослин роду Thymus, найчастіше Thymus vulgaris L. і Thymus zygis L. Препарати на її основі широко застосовуються в медицині завдяки вираженим антисептичним, відхаркувальним і протизапальним властивостям.

Цей засіб використовується переважно при захворюваннях дихальних шляхів, що супроводжуються кашлем і утворенням в’язкого мокротиння. За фармакологічною класифікацією належить до фітотерапевтичних засобів із відхаркувальною та бронхолітичною дією, а також до антисептичних препаратів рослинного походження.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: лікарська рослинна сировина з висушених надземних частин Thymus vulgaris L. або Thymus zygis L., родина Lamiaceae. Хімічна група: багатокомпонентна ефірноолійна рослинна сировина, що містить тимол, карвакрол, флавоноїди, дубильні речовини, тритерпени та фенольні кислоти. Історія застосування Thymi herba налічує тисячоліття — рослина використовувалася в античній медицині як антисептичний і дихальний засіб, а також у традиційній європейській фітотерапії при кашлі та інфекціях дихальних шляхів.

Фармакодинаміка

Фармакологічна дія трави чебрецю зумовлена насамперед вмістом ефірної олії, головним компонентом якої є тимол. Він чинить антисептичну й антибактеріальну дію, порушуючи цілісність клітинних мембран мікроорганізмів.

Флавоноїди та інші компоненти сприяють бронхолітичному ефекту, зменшенню спазму гладкої мускулатури бронхів і посиленню секреції бронхіальних залоз. Це призводить до розрідження мокротиння та полегшення його виведення. Додатково відзначається помірна протизапальна й антиоксидантна дія. Специфічна рецепторна мішень не визначена, ефект має комплексний характер.

Фармакокінетика

Фармакокінетика трави чебрецю не повністю вивчена через багатокомпонентний склад. При пероральному застосуванні ефірні олії частково всмоктуються в шлунково-кишковому тракті, метаболізуються в печінці та виводяться переважно нирками і через дихальні шляхи.

При інгаляційному застосуванні активні компоненти діють безпосередньо на слизову оболонку дихальних шляхів, забезпечуючи місцевий антисептичний і секретолітичний ефект. При зовнішньому застосуванні системна абсорбція мінімальна.

Показання до застосування

гострі та хронічні бронхіти;
кашель із важковідокремлюваним мокротинням;
інфекції верхніх дихальних шляхів;
ларингіт, трахеїт;
запальні захворювання порожнини рота і горла (у складі комплексної терапії);
у традиційній практиці — як антисептичний засіб.

Форми випуску та дозування

подрібнена трава для приготування настою або чаю: 1–2 г на прийом 2–3 рази на добу;
рідкі екстракти та сиропи: дозування визначається вмістом екстракту, зазвичай 2–5 мл кілька разів на добу;
сухі екстракти в таблетках і пастилках для розсмоктування;
ефірна олія чебрецю для інгаляцій і зовнішнього застосування;
комбіновані препарати з іншими рослинними компонентами.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: можливі алергічні реакції, подразнення слизових оболонок, рідко — диспепсичні розлади. При використанні ефірної олії у високих дозах можливі симптоми подразнення.

Протипоказання: підвищена чутливість до чебрецю або інших рослин родини Lamiaceae; тяжкі захворювання печінки; дитячий вік (для окремих форм); вагітність і період лактації — з обережністю.

Подібні діючі речовини

Корінь солодки
Листя плюща
Трава термопсису
Корінь алтеї
Листя евкаліпта

Фармакологічна група

Трава чебрецю належить до фітотерапевтичних засобів із відхаркувальною, секретолітичною та антисептичною дією. Вона входить до групи рослинних препаратів, що застосовуються при захворюваннях дихальної системи, переважно при кашлі та запальних процесах бронхолегеневої системи.

У межах фармакологічної класифікації чебрець розглядається як засіб, що впливає на бронхіальну секрецію і має помірний бронхоспазмолітичний ефект, що робить його важливим компонентом комплексної терапії респіраторних захворювань.