Тобраміцин (Tobramycin)

Україна — Тобраміцин
Німеччина — Tobramycin
Італія — Tobramicina
Міжнародна назва: Tobramycin
Синоніми: тобраміцину сульфат

Тобраміцин — це антибіотик широкого спектра дії з групи аміноглікозидів, що має виражену активність проти грамнегативних бактерій. Він застосовується для лікування тяжких бактеріальних інфекцій, особливо спричинених Pseudomonas aeruginosa та іншими стійкими мікроорганізмами.

Препарат використовується як системно, так і місцево (у вигляді очних крапель, мазей, інгаляційних форм). Тобраміцин належить до антибактеріальних засобів, підгрупи аміноглікозидних антибіотиків, чинячи бактерицидну дію за рахунок пригнічення синтезу білка в бактеріальних клітинах.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: (2S,3R,4S,5S,6R)-2-[[(2R,3R,4R,5R)-5-аміно-2-[(1R)-1-аміноетил]-3,4-дигідроксиоксан-6-іл]окси]-6-(гідроксиметил)оксан-3,4,5-тріол (у формі сульфату).

Хімічна група: аміноглікозидні антибіотики.

Tobramycin був виділений із бактерій роду Streptomyces у 1960-х роках. Із моменту впровадження в клінічну практику він став одним із ключових препаратів для лікування тяжких інфекцій, особливо в умовах стаціонару, завдяки своїй ефективності проти стійких штамів бактерій.

Фармакодинаміка

Тобраміцин зв’язується з 30S субодиницею бактеріальних рибосом, порушуючи процес синтезу білка. Це призводить до помилкового зчитування генетичної інформації та утворення нефункціональних білків, що зрештою спричиняє загибель бактеріальної клітини.

Препарат має бактерицидну дію, активний переважно проти аеробних грамнегативних бактерій, включаючи Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli, Klebsiella spp. та інші. Також проявляє активність щодо деяких грампозитивних мікроорганізмів. Ефект залежить від концентрації та посилюється при поєднанні з іншими антибіотиками.

Фармакокінетика

При внутрішньовенному та внутрішньом’язовому введенні тобраміцин швидко розподіляється в організмі, досягаючи терапевтичних концентрацій у тканинах і біологічних рідинах. Зв’язування з білками плазми низьке.

При інгаляційному застосуванні препарат діє переважно локально в дихальних шляхах, що особливо важливо при лікуванні пацієнтів із муковісцидозом. При місцевому застосуванні (очні краплі, мазі) системна абсорбція мінімальна.

Виводиться переважно нирками в незміненому вигляді. Період напіввиведення становить близько 2–3 годин. При порушенні функції нирок можливе накопичення препарату, що потребує корекції дози.

Показання до застосування

Інфекції дихальних шляхів, включаючи пневмонію.
Інфекції сечовивідних шляхів.
Сепсис і тяжкі системні інфекції.
Інфекції шкіри та м’яких тканин.
Інфекції кісток і суглобів.
Інфекції очей (кон’юнктивіт, кератит).
Хронічні інфекції дихальних шляхів при муковісцидозі.

Форми випуску та дозування

Розчин для ін’єкцій 40 мг/мл, 80 мг/2 мл.
Розчин для інфузій 300 мг/5 мл.
Розчин для інгаляцій 300 мг/5 мл.
Очні краплі 3 мг/мл.
Очна мазь 3 мг/г.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: нефротоксичність, ототоксичність (включаючи втрату слуху та вестибулярні порушення), алергічні реакції, головний біль, нудота, місцеві реакції при застосуванні.

Протипоказання: гіперчутливість до аміноглікозидів, тяжкі порушення функції нирок без контролю, ураження слухового нерва, вагітність (з обережністю), міастенія.

Подібні діючі речовини

Гентаміцин
Амікацин
Нетилміцин
Стрептоміцин
Канаміцин

Фармакологічна група

Тобраміцин належить до антибактеріальних засобів системної та місцевої дії, входячи до групи аміноглікозидних антибіотиків. Ці препарати характеризуються вираженим бактерицидним ефектом і активністю переважно проти аеробних грамнегативних мікроорганізмів.

Аміноглікозиди широко застосовуються при тяжких інфекціях, особливо в умовах стаціонару. Вони потребують контролю концентрації в крові через ризик токсичності, однак залишаються важливою частиною терапії завдяки високій ефективності проти стійких бактерій.