Такролімус (Tacrolimus)
Україна — Такролімус
Німеччина — Tacrolimus
Італія — Tacrolimus
Міжнародна назва: Tacrolimus
Такролімус — це імунодепресивний засіб, що застосовується для профілактики відторгнення трансплантованих органів і лікування запальних захворювань шкіри. Він пригнічує активність імунної системи, знижуючи ризик імунної відповіді на трансплантат.
Препарат широко використовується в трансплантології та дерматології, зокрема при атопічному дерматиті. Належить до фармакологічної групи інгібіторів кальциневрину.
Що це за діюча речовина
Хімічна назва: макролідний лактон.
Належить до хімічної групи макролідних імунодепресантів.
Tacrolimus був виділений із Streptomyces tsukubaensis і впроваджений у клінічну практику наприкінці XX століття.
Фармакодинаміка
Інгібує кальциневрин.
Пригнічує активацію T-лімфоцитів.
Знижує продукцію цитокінів.
Має виражену імунодепресивну дію.
Фармакокінетика
Застосовується перорально та зовнішньо.
Всотується в ШКТ при системному застосуванні.
Частково абсорбується через шкіру при місцевому застосуванні.
Метаболізується в печінці (CYP3A4).
Виводиться переважно з жовчю.
Показання до застосування
- Профілактика відторгнення трансплантатів
- Атопічний дерматит
- Інші запальні захворювання шкіри
Форми випуску та дозування
- Капсули 0,5 мг, 1 мг, 5 мг
- Мазь 0,03%
- Мазь 0,1%
- Розчин для інфузій
Побічні ефекти та протипоказання
Побічні ефекти: нефротоксичність, тремор, головний біль, гіпертензія, печіння шкіри при зовнішньому застосуванні.
Протипоказання: гіперчутливість, тяжкі інфекції, обережність при порушеннях функції печінки та нирок.
Подібні діючі речовини
- Циклоспорин
- Пімекролімус
- Еверолімус
Фармакологічна група
Такролімус належить до групи імунодепресантів, підгрупи інгібіторів кальциневрину.
Ці препарати пригнічують клітинну імунну відповідь і застосовуються в трансплантології та лікуванні імунозалежних захворювань, включаючи дерматологічні патології.














