Сертопарин (Certoparin)

Україна — Сертопарин
Німеччина — Certoparin
Італія — Certoparina
Міжнародна назва: Certoparin

Сертопарин — це антикоагулянт із групи низькомолекулярних гепаринів, що застосовується для профілактики та лікування тромбоемболічних ускладнень. Він має виражену антитромботичну дію та використовується в клінічній практиці для зниження ризику утворення тромбів.

Препарат застосовується при хірургічних втручаннях, тромбозах та інших станах, пов’язаних із підвищеною згортанням крові. Належить до фармакологічної групи антикоагулянтів прямої дії.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: деполімеризований гепарин натрію (низькомолекулярний гепарин).

Належить до хімічної групи глікозаміногліканів.

Certoparin був розроблений як представник низькомолекулярних гепаринів із покращеною фармакокінетикою та безпекою порівняно з нефракціонованим гепарином.

Фармакодинаміка

Активує антитромбін III.

Інгібує фактор Xa згортання крові.

Меншою мірою пригнічує тромбін (фактор IIa).

Запобігає утворенню фібрину.

Знижує ризик тромбоутворення.

Фармакокінетика

Вводиться підшкірно.

Має високу біодоступність.

Максимальна концентрація досягається через кілька годин.

Має передбачувану фармакокінетику.

Виводиться переважно нирками.

Показання до застосування

Профілактика венозної тромбоемболії
Тромбоз глибоких вен
Тромбоемболія легеневої артерії
Профілактика тромбозів при хірургічних втручаннях
Іммобілізація пацієнтів

Форми випуску та дозування

Розчин для підшкірного введення 3000 анти-Ха МО
Розчин для підшкірного введення 5000 анти-Ха МО
Розчин для підшкірного введення 8000 анти-Ха МО

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: кровотечі, гематоми, тромбоцитопенія, алергічні реакції.

Протипоказання: активні кровотечі, тяжкі порушення згортання крові, гіперчутливість до гепаринів.

Подібні діючі речовини

Еноксапарин
Далтепарин
Надропарин
Тинзапарин

Фармакологічна група

Сертопарин належить до групи антикоагулянтів, підгрупи низькомолекулярних гепаринів.

Ці препарати застосовуються для профілактики та лікування тромбоемболічних ускладнень за рахунок інгібування факторів згортання крові, переважно фактора Xa.