Саліцилова кислота (Salicylic acid)
Україна — Саліцилова кислота
Німеччина — Salicylsäure
Італія — Acido salicilico
Міжнародна назва: Salicylic acid
Синоніми: 2-гідроксибензойна кислота
Саліцилова кислота — це похідне саліцилатів, що застосовується переважно зовнішньо як кератолітичний, комедолітичний і слабкий антисептичний засіб. У дерматології речовину використовують для розм’якшення та видалення надмірно ороговілих ділянок шкіри, зменшення закупорки пор і полегшення відлущування рогового шару. :contentReference[oaicite:1]{index=1}
Основні області застосування включають акне, себорею, гіперкератотичні дерматози, мозолі, натоптиші та бородавки. За фармакологічною класифікацією саліцилова кислота належить до зовнішніх кератолітичних і дерматотропних засобів; залежно від концентрації вона може також проявляти кератопластичний ефект у низьких дозах і виражену кератолітичну дію у вищих. :contentReference[oaicite:2]{index=2}
Що це за діюча речовина
Хімічна назва: 2-гідроксибензойна кислота.
Хімічна група: ароматичні гідроксикарбонові кислоти, похідні саліцилатів.
Salicylic acid відома в медицині з XIX століття; історично інтерес до речовини виник після вивчення саліцилатів рослинного походження, а згодом вона набула широкого застосування в дерматології як зовнішній кератолітичний засіб. :contentReference[oaicite:3]{index=3}
Фармакодинаміка
Саліцилова кислота діє переважно на роговий шар шкіри, зменшуючи зчеплення між корнеоцитами та сприяючи десквамації. Основний ефект пов’язаний із кератолітичною дією: речовина розм’якшує гіперкератотичні маси, полегшує видалення лусочок, кірок, мозолів і бородавчастих нашарувань. :contentReference[oaicite:4]{index=4}
При акне додатково проявляє комедолітичний ефект, зменшуючи закупорку фолікулів, а також помірну протизапальну дію. Для зовнішніх форм описують слабкі антисептичні, фунгістатичні та бактеріостатичні властивості. :contentReference[oaicite:5]{index=5}
Вираженість ефекту залежить від концентрації: низькі концентрації частіше використовуються у засобах для проблемної шкіри, тоді як вищі — при гіперкератозах, мозолях, натоптишах і бородавках. :contentReference[oaicite:6]{index=6}
Фармакокінетика
Для зовнішніх лікарських форм системна абсорбція зазвичай невисока, однак вона може зростати при нанесенні на великі ділянки шкіри, при пошкодженні шкірного бар’єра, під оклюзію та при застосуванні високих концентрацій. Після всмоктування саліцилати метаболізуються переважно в печінці та виводяться нирками. :contentReference[oaicite:7]{index=7}
Розчини та лосьйони забезпечують швидкий поверхневий розподіл і зручні для ділянок із щільним ороговінням або волосистої частини шкіри. Мазі та пасти діють довше завдяки більш оклюзивній основі та підходять для гіперкератотичних вогнищ. Пластирі з високою концентрацією створюють локальний тривалий контакт речовини з мозолем або бородавкою. :contentReference[oaicite:8]{index=8}
Показання до застосування
- акне та комедональні висипання
- себорея, лущення шкіри
- псоріаз та інші гіперкератотичні дерматози
- мозолі, натоптиші, омозолілості
- звичайні та підошовні бородавки
- надмірне ороговіння шкіри на долонях і підошвах
Форми випуску та дозування
- розчин для зовнішнього застосування 1%
- розчин для зовнішнього застосування 2%
- мазь/дерматологічна мазь 2%
- мазь/дерматологічна мазь 5%
- мазь/дерматологічна мазь 10%
- кератолітичні розчини близько 17,4%
- пластирі та аплікаційні форми 35–40%
Побічні ефекти та протипоказання
Побічні ефекти: місцеве подразнення, печіння, сухість, лущення, еритема, свербіж; при тривалому застосуванні на великих ділянках шкіри можлива системна абсорбція з розвитком саліцилізму. :contentReference[oaicite:11]{index=11}
Протипоказання: гіперчутливість до саліцилатів, нанесення на великі пошкоджені ділянки шкіри, виражена ниркова недостатність, ранній дитячий вік для високих концентрацій, обережність під час вагітності та у дітей. :contentReference[oaicite:12]{index=12}
Подібні діючі речовини
- молочна кислота
- сечовина
- бензоїл пероксид
- резорцин
- сірка
Фармакологічна група
Саліцилова кислота належить до зовнішніх дерматологічних засобів із кератолітичною дією. Це клас препаратів, які зменшують товщину рогового шару, сприяють видаленню ороговілих мас і покращують проникнення інших місцевих лікарських засобів через шкіру. :contentReference[oaicite:14]{index=14}
У розширеній класифікації речовину можна віднести до дерматотропних кератолітиків і комедолітиків. У низьких концентраціях вона частіше використовується при акне та себореї, а у вищих — при бородавках, мозолях, натоптишах та інших гіперкератотичних станах. :contentReference[oaicite:15]{index=15}














