Поліпептиди (Polypeptides)

Україна — Поліпептиди
Німеччина — Polypeptide
Італія — Polipeptidi
Міжнародна назва: Polypeptides
Синоніми: Пептидні сполуки

Поліпептиди — це клас органічних сполук, що складаються із залишків амінокислот, з’єднаних пептидними зв’язками. У фармацевтичній і медичній практиці під цією назвою можуть розуміти біологічно активні пептидні комплекси тваринного, рослинного або синтетичного походження, які застосовуються у складі лікарських засобів і біорегуляторів.

Препарати на основі поліпептидів використовуються в різних галузях медицини, включаючи неврологію, ендокринологію, гастроентерологію, дерматологію та регенеративну терапію. За фармакологічною класифікацією поліпептиди не утворюють єдину універсальну терапевтичну групу, однак найчастіше розглядаються як біологічно активні пептидні засоби, тканинні регулятори або препарати метаболічної та органотропної дії.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: поліпептиди являють собою ланцюги амінокислот різної довжини, з’єднаних пептидними зв’язками; конкретна хімічна характеристика залежить від походження та складу препарату.

З хімічної точки зору вони належать до пептидів і білково-пептидних сполук. Це може бути як суміш коротких і середніх пептидів, так і більш складні природні поліпептидні комплекси, виділені з тканин тварин або отримані біотехнологічним шляхом.

Поліпептидні препарати почали активно використовуватися в медицині у XX столітті з розвитком біохімії, молекулярної біології та технологій очищення біологічних субстанцій. Polypeptides знайшли застосування як речовини з органоспецифічною дією, здатні впливати на метаболізм клітин, процеси регенерації, нейротрофіку та функціональний стан тканин.

Фармакодинаміка

Фармакодинамічні властивості поліпептидів залежать від конкретного складу препарату. Загалом вони не завжди діють через один строго визначений рецептор, а можуть чинити комплексний регуляторний вплив на клітини, сигнальні шляхи, синтез білків, диференціацію клітин і міжклітинну взаємодію.

Для низки поліпептидних засобів описують нейротрофічну, репаративну, імуномодулюючу, протизапальну або метаболічну дію. Деякі препарати сприяють покращенню функціонального стану тканин, підвищенню стійкості клітин до гіпоксії, стимуляції репарації та нормалізації клітинного обміну.

Фармакокінетика

Фармакокінетика поліпептидів також суттєво відрізняється залежно від походження, молекулярної маси та лікарської форми. При парентеральному введенні вони можуть швидко розподілятися в тканинах, піддаватися ферментативному розщепленню до коротших пептидів і амінокислот та надалі включатися в загальний метаболізм організму.

Для пероральних форм біодоступність багатьох поліпептидів обмежена через руйнування у шлунково-кишковому тракті, тому значна частина таких засобів випускається у вигляді ін’єкцій, ліофілізатів, розчинів або локальних форм. Для деяких тканинних екстрактів і пептидних комплексів стандартні фармакокінетичні параметри можуть бути описані неповно.

Показання до застосування

• Неврологічні розлади та відновлювальна терапія
• Когнітивні порушення та наслідки гіпоксичних станів
• Захворювання, що супроводжуються порушенням трофіки тканин
• Регенеративна та репаративна терапія
• Комплексне лікування запальних і дегенеративних процесів
• Стани, при яких потрібна органотропна метаболічна підтримка

Форми випуску та дозування

• Ліофілізат для приготування розчину для ін’єкцій
• Розчин для внутрішньом’язового або підшкірного введення
• Капсули та таблетки з пептидними комплексами
• Краплі, спреї, гелі та інші місцеві форми

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: алергічні реакції, місцеві реакції в місці введення, індивідуальна непереносимість, рідко — диспепсичні явища або короткочасні вегетативні реакції.

Протипоказання: гіперчутливість до компонентів препарату, гострі алергічні стани, обережність під час вагітності, лактації та у дітей — залежно від конкретного засобу та його походження.

Подібні діючі речовини

• Амінокислоти
• Білкові гідролізати
• Пептидні біорегулятори
• Тканинні екстракти
• Нуклеотидні та метаболічні регулятори

Фармакологічна група

Поліпептиди належать до біологічно активних пептидних сполук і можуть входити до різних фармакологічних підгруп залежно від їх походження та терапевтичного призначення. У практичній фармакології їх часто розглядають як органотропні біорегулятори, метаболічні препарати або засоби з репаративною та трофічною дією.

На відміну від класичних низькомолекулярних лікарських засобів, поліпептидні препарати нерідко мають багатокомпонентний механізм дії та чинять регулюючий вплив на функції тканин і клітин. Тому їх місце в класифікації зазвичай визначається не лише хімічною природою, а й клінічною сферою застосування.

Нижче представлені препарати, що містять діючу речовину Поліпептиди