Пірібедил (Piribedil)

Україна — Пірібедил
Німеччина — Piribedil
Італія — Piribedil
Міжнародна назва: Piribedil
Синоніми: Пірібедилу гідрохлорид

Пірібедил — це лікарський засіб із дофамінергічною активністю, що застосовується переважно в неврології. Він використовується для лікування хвороби Паркінсона та порушень мозкового кровообігу.

Препарат сприяє покращенню рухової активності та когнітивних функцій. За фармакологічною класифікацією належить до агоністів дофамінових рецепторів.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: похідне піримідину.

Пірібедил належить до хімічної групи похідних бензазепінів і піримідинів.

Препарат був розроблений як дофамінергічний засіб для лікування паркінсонізму. Piribedil набув поширення завдяки здатності покращувати нейротрансмісію та церебральний кровообіг.

Фармакодинаміка

Пірібедил є агоністом дофамінових рецепторів (переважно D2), стимулюючи дофамінергічну передачу в центральній нервовій системі.

Він покращує рухові функції, зменшує симптоми паркінсонізму та чинить вазодилатувальну дію на судини мозку. Також впливає на норадренергічну систему.

Фармакокінетика

Після перорального застосування добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація досягається через кілька годин.

Метаболізується в печінці, виводиться нирками. Застосовується переважно у формі таблеток пролонгованої дії.

Показання до застосування

Хвороба Паркінсона
Паркінсонізм різного походження
Порушення мозкового кровообігу
Когнітивні розлади у літніх

Форми випуску та дозування

Таблетки пролонгованої дії 50 мг

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: нудота, запаморочення, сонливість, гіпотензія, психічні розлади (галюцинації).

Протипоказання: гіперчутливість, гострі серцево-судинні захворювання, виражені психози, вагітність.

Подібні діючі речовини

Праміпексол
Ропінірол
Бромокриптин
Леводопа

Фармакологічна група

Пірібедил належить до протипаркінсонічних засобів і входить до підгрупи агоністів дофамінових рецепторів. Ці препарати відновлюють дефіцит дофаміну в центральній нервовій системі.

Вони широко застосовуються для лікування хвороби Паркінсона та інших порушень рухової активності, а також для покращення когнітивних функцій у літніх пацієнтів.