Омепразол (Omeprazole)

Україна — Омепразол; Німеччина — Omeprazol; Італія — Omeprazolo; Міжнародна назва: Omeprazole.

Синоніми: омепразол натрію.

Омепразол — це лікарський засіб, що знижує секрецію шлункової кислоти шляхом інгібування протонної помпи парієтальних клітин шлунка. Широко застосовується в гастроентерології.

Використовується для лікування кислотозалежних захворювань шлунково-кишкового тракту, включаючи виразкову хворобу та гастроезофагеальну рефлюксну хворобу. Належить до фармакологічної групи інгібіторів протонної помпи.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: 5-метокси-2-[(4-метокси-3,5-диметилпіридин-2-іл)метилсульфініл]-1H-бензімідазол.

Хімічна група: похідні бензімідазолу.

Історія застосування: Omeprazole був розроблений у 1970-х роках і став першим представником інгібіторів протонної помпи, значно змінивши підхід до лікування кислотозалежних захворювань.

Фармакодинаміка

Омепразол необоротно інгібує фермент H⁺/K⁺-АТФазу (протонну помпу) в парієтальних клітинах шлунка.

Це призводить до пригнічення як базальної, так і стимульованої секреції соляної кислоти, зниження кислотності шлункового соку та створення умов для загоєння слизової оболонки.

Фармакокінетика

При пероральному прийомі швидко всмоктується в тонкому кишечнику, біодоступність збільшується при повторному застосуванні.

Максимальна концентрація досягається через 1–2 години. Метаболізується в печінці за участю ферментів CYP2C19 і CYP3A4. Виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів.

При внутрішньовенному введенні діє швидше, забезпечуючи швидкий контроль секреції кислоти.

Показання до застосування

виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки;
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ);
ерозивний езофагіт;
синдром Золлінгера—Еллісона;
ерадикація Helicobacter pylori (у складі комбінованої терапії);
профілактика виразок при прийомі НПЗП.

Форми випуску та дозування

капсули 10 мг, 20 мг, 40 мг;
таблетки, вкриті оболонкою 20 мг;
порошок для приготування розчину для інфузій 40 мг.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: головний біль, біль у животі, діарея або запор, нудота, метеоризм, рідко — гіпомагніємія та дефіцит вітаміну B12 при тривалому застосуванні.

Протипоказання: гіперчутливість, одночасний прийом з деякими препаратами (наприклад, нелфінавір), обережність при захворюваннях печінки.

Подібні діючі речовини

Езомепразол;
Пантопразол;
Лансопразол;
Рабепразол;
Декслансопразол.

Фармакологічна група

Омепразол належить до групи інгібіторів протонної помпи, підгрупи антисекреторних засобів.

Препарати цієї групи ефективно пригнічують секрецію соляної кислоти та застосовуються при широкому спектрі захворювань шлунково-кишкового тракту, пов’язаних із підвищеною кислотністю.