Окситетрациклін (Oxytetracycline)

Україна — Окситетрациклін; Німеччина — Oxytetracyclin; Італія — Ossitetraciclina; Міжнародна назва: Oxytetracycline; Синоніми: окситетрацикліну гідрохлорид.

Окситетрациклін — антибіотик широкого спектра дії з групи тетрациклінів, що застосовується для лікування інфекцій, викликаних чутливими мікроорганізмами. Має бактеріостатичний ефект, пригнічуючи ріст і розмноження бактерій.

Застосовується в терапії інфекційних захворювань шкіри, дихальних шляхів, очей та інших органів, а також у вигляді зовнішніх форм. Належить до фармакологічної групи антибактеріальних засобів — тетрациклінів.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: (4S,4aR,5S,5aR,6S,12aS)-4-(диметиламіно)-1,4,4a,5,5a,6,11,12a-октагідро-3,5,6,10,12,12a-гексагідрокси-6-метил-1,11-діоксо-нафтоцен-2-карбоксамід.

Хімічна група: тетрацикліни.

Історія застосування: Oxytetracycline був одним із перших антибіотиків тетрациклінового ряду, впроваджених у клінічну практику в середині XX століття. Він широко застосовувався завдяки своїй активності проти багатьох грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів.

Фармакодинаміка

Окситетрациклін чинить бактеріостатичну дію, зв’язуючись із 30S-субодиницею бактеріальних рибосом і пригнічуючи синтез білка.

Він перешкоджає приєднанню транспортної РНК до рибосомального комплексу, тим самим зупиняючи ріст і розмноження бактерій. Активний щодо широкого спектра мікроорганізмів, включаючи атипові збудники.

Фармакокінетика

При пероральному застосуванні всмоктується в шлунково-кишковому тракті, однак біодоступність може знижуватися при одночасному прийомі їжі та препаратів, що містять метали (кальцій, магній, залізо).

Добре розподіляється в тканинах організму, частково зв’язується з білками плазми. Виводиться нирками та через кишечник. При зовнішньому застосуванні чинить переважно місцеву дію з мінімальною системною абсорбцією.

Показання до застосування

• бактеріальні інфекції дихальних шляхів;
• інфекції шкіри та м’яких тканин;
• офтальмологічні інфекції;
• урогенітальні інфекції;
• інфекційні захворювання, викликані атиповими мікроорганізмами;
• вугрова хвороба (зовнішні форми).

Форми випуску та дозування

• таблетки 250 мг;
• капсули 250 мг;
• мазь для зовнішнього застосування 1% і 3%;
• очна мазь 1%;
• порошок для приготування розчину.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: диспепсія, нудота, діарея, фотосенсибілізація, алергічні реакції, кандидоз.

Протипоказання: гіперчутливість до тетрациклінів, вагітність, період лактації, дитячий вік до 8 років, тяжкі порушення функції печінки та нирок.

Подібні діючі речовини

• Тетрациклін;
• Доксициклін;
• Міноциклін;
• Лімециклін;
• Хлортетрациклін.

Фармакологічна група

Окситетрациклін належить до групи антибактеріальних засобів — тетрациклінів.

Тетрацикліни є антибіотиками широкого спектра дії, які пригнічують синтез білка у бактерій. Вони застосовуються при різних інфекціях, однак їх використання обмежене розвитком резистентності та можливими побічними ефектами.

Нижче представлені препарати, що містять діючу речовину Окситетрациклін