Надіфлоксацин (Nadifloxacin)

Україна — Надіфлоксацин; Німеччина — Nadifloxacin; Італія — Nadifloxacina; Міжнародна назва: Nadifloxacin.

Надіфлоксацин — це антибактеріальний засіб із групи фторхінолонів, що застосовується переважно для зовнішнього лікування бактеріальних інфекцій шкіри. Він має активність проти широкого спектра грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів.

Препарат використовується головним чином у дерматології для лікування запальних шкірних захворювань, включаючи акне та бактеріальні інфекції шкіри. За фармакологічною класифікацією належить до антибіотиків із групи фторхінолонів для місцевого застосування.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: 9-фтор-6,7-дигідро-8-(4-гідроксипіперидиніл)-1-метил-7-оксо-1,4-дигідро-3-хінолінкарбонова кислота.

Хімічна група: фторхінолони; синтетичні антибактеріальні сполуки.

Історія застосування: Nadifloxacin був розроблений наприкінці XX століття як місцевий антибактеріальний препарат для лікування шкірних інфекцій. Завдяки вираженій активності проти Propionibacterium acnes він широко використовується в терапії акне.

Фармакодинаміка

Надіфлоксацин інгібує бактеріальні ферменти ДНК-гіразу та топоізомеразу IV, які необхідні для реплікації та транскрипції бактеріальної ДНК.

У результаті порушується синтез генетичного матеріалу бактерій, що призводить до їх загибелі. Препарат проявляє бактерицидну активність проти стафілококів, стрептококів і деяких грамнегативних бактерій.

Фармакокінетика

При місцевому застосуванні системна абсорбція надіфлоксацину мінімальна. Основна дія препарату реалізується безпосередньо в шкірі та в осередку інфекції.

Невелика кількість речовини, що потрапляє в системний кровотік, метаболізується та виводиться з організму переважно через нирки.

Показання до застосування

акне (вугрова хвороба);
бактеріальні інфекції шкіри;
фолікуліт;
інфіковані дерматози;
поверхневі бактеріальні інфекції шкіри.

Форми випуску та дозування

крем для зовнішнього застосування 1%;
гель для зовнішнього застосування 1%.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: почервоніння шкіри, свербіж, печіння, сухість або подразнення в місці нанесення.

Іноді можливі алергічні реакції та контактний дерматит.

Протипоказання: гіперчутливість до надіфлоксацину або інших фторхінолонів, ушкодження шкіри з вираженим запаленням.

Подібні діючі речовини

Офлоксацин;
Ципрофлоксацин;
Левофлоксацин;
Моксифлоксацин;
Фузидієва кислота.

Фармакологічна група

Надіфлоксацин належить до групи антибактеріальних засобів із класу фторхінолонів для місцевого застосування.

Препарати цієї групи пригнічують бактеріальні ферменти, що беруть участь у синтезі ДНК мікроорганізмів, і мають виражену бактерицидну активність. Вони застосовуються для лікування різних бактеріальних інфекцій шкіри.