Мідодрин (Midodrine)

Україна — Мідодрин; Німеччина — Midodrin; Італія — Midodrina; Міжнародна назва: Midodrine.

Мідодрин — це лікарський засіб, що застосовується для лікування станів, які супроводжуються вираженим зниженням артеріального тиску. Препарат підвищує судинний тонус і сприяє нормалізації системного кровообігу.

Він використовується переважно при ортостатичній гіпотензії, коли артеріальний тиск різко знижується при переході з горизонтального положення у вертикальне. За фармакологічною класифікацією належить до периферичних α-адреноміметиків.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: 2-аміно-N-[2-(2,5-диметоксифеніл)-2-гідроксіетил]ацетамід.

Хімічна група: симпатоміметичні аміни; периферичні агоністи α1-адренорецепторів.

Історія застосування: Midodrine був розроблений у другій половині XX століття як препарат для лікування ортостатичної гіпотензії. Завдяки здатності підвищувати судинний тонус без вираженого впливу на центральну нервову систему він широко застосовується в клінічній практиці.

Фармакодинаміка

Мідодрин є проліками і після метаболізму перетворюється на активний метаболіт — дезглімідодрин, який стимулює периферичні α1-адренорецептори судин.

Активація цих рецепторів викликає звуження судин, підвищення периферичного судинного опору та збільшення артеріального тиску.

Фармакокінетика

Після прийому внутрішньо мідодрин швидко всмоктується у шлунково-кишковому тракті. Активний метаболіт утворюється в печінці та інших тканинах організму.

Максимальна концентрація досягається через 1–2 години. Виведення відбувається переважно через нирки у вигляді метаболітів.

Показання до застосування

симптоматична ортостатична гіпотензія;
нейрогенна гіпотензія;
вегетативна недостатність;
зниження артеріального тиску при деяких неврологічних захворюваннях.

Форми випуску та дозування

таблетки 2,5 мг;
таблетки 5 мг;
таблетки 10 мг.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: підвищення артеріального тиску в положенні лежачи, парестезії шкіри, свербіж, озноб, головний біль.

Іноді можливі брадикардія, затримка сечовипускання, диспептичні розлади.

Протипоказання: тяжка артеріальна гіпертензія, захворювання серця, тяжкі порушення функції нирок, гіпертиреоз, підвищена чутливість до препарату.

Подібні діючі речовини

Фенілефрин;
Норефедрин;
Етилефрин;
Мезатон;
Оксиметазолін.

Фармакологічна група

Мідодрин належить до групи периферичних α-адреноміметиків — препаратів, що стимулюють α1-адренорецептори судинної стінки.

Ці засоби викликають звуження судин, підвищують периферичний судинний опір і використовуються для лікування різних форм гіпотензії, особливо ортостатичної.