Мебеверин (Mebeverine)

Україна — Мебеверин; Німеччина — Mebeverin; Італія — Mebeverina; Міжнародна назва: Mebeverine.

Мебеверин — це лікарський засіб зі спазмолітичною дією, що застосовується для лікування функціональних порушень шлунково-кишкового тракту. Препарат розслабляє гладку мускулатуру кишечника та усуває спазми без впливу на нормальну перистальтику.

Мебеверин широко використовується при синдромі подразненого кишечника та інших станах, що супроводжуються спастичними болями в животі. За фармакологічною класифікацією належить до міотропних спазмолітичних засобів.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: 3,4-диметоксибензоїл-2-(4-етилфеніл)бутилдиметиламін.

Хімічна група: міотропні спазмолітики; похідні бензаміду.

Історія застосування: Mebeverine був розроблений у другій половині XX століття як селективний спазмолітик для лікування функціональних захворювань кишечника. Завдяки здатності усувати спазми без вираженого впливу на моторику кишечника препарат набув широкого застосування в гастроентерології.

Фармакодинаміка

Мебеверин чинить пряму міотропну дію на гладку мускулатуру кишечника. Він знижує підвищений тонус і усуває спазми, не порушуючи нормальну перистальтику.

Механізм дії пов’язаний із впливом на іонні канали клітинної мембрани та зниженням проникності для натрію і кальцію, що призводить до розслаблення гладких м’язів кишечника.

Фармакокінетика

Після прийому внутрішньо мебеверин швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Він піддається інтенсивному метаболізму в печінці з утворенням активних метаболітів.

Метаболіти виводяться переважно нирками. Препарат не накопичується в організмі при тривалому застосуванні.

Показання до застосування

синдром подразненого кишечника;
спастичні болі в животі;
функціональні розлади кишечника;
спазми шлунково-кишкового тракту;
дискомфорт і здуття живота.

Форми випуску та дозування

таблетки 135 мг;
капсули пролонгованої дії 200 мг.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: алергічні реакції, шкірний висип, кропив’янка, запаморочення.

У рідкісних випадках можливі ангіоневротичний набряк і диспепсичні симптоми.

Протипоказання: підвищена чутливість до компонентів препарату, дитячий вік для деяких лікарських форм.

Подібні діючі речовини

Дротаверин;
Папаверин;
Пінаверію бромід;
Отилонію бромід;
Альверин.

Фармакологічна група

Мебеверин належить до групи міотропних спазмолітиків. Ці препарати діють безпосередньо на гладку мускулатуру внутрішніх органів, знижуючи спазми та больовий синдром.

Спазмолітики цієї групи широко застосовуються в гастроентерології для лікування функціональних захворювань кишечника, включаючи синдром подразненого кишечника та інші стани, що супроводжуються спастичними болями.