Маравірок (Maraviroc)

Україна — Маравірок; Німеччина — Maraviroc; Італія — Maraviroc; Міжнародна назва: Maraviroc.

Маравірок — це противірусний лікарський засіб, що застосовується для лікування інфекції, спричиненої вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ-1). Препарат блокує проникнення вірусу в клітини імунної системи, перешкоджаючи його розмноженню.

Маравірок використовується у складі комбінованої антиретровірусної терапії у пацієнтів з ВІЛ-інфекцією. За фармакологічною класифікацією належить до інгібіторів рецептора CCR5 — антагоністів входу вірусу ВІЛ у клітину.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: (1S,3S)-3-[3-(3-фторфеніл)-5-(1,1-диметилетил)-4H-1,2,4-тріазол-4-іл]-1-[(4,4-дифенілбутил)аміно]-2-пропанол.

Хімічна група: антагоністи хемокінового рецептора CCR5; противірусні засоби.

Історія застосування: Maraviroc був розроблений на початку XXI століття як перший представник класу антагоністів рецептора CCR5. Його впровадження в клінічну практику стало важливим етапом розвитку антиретровірусної терапії завдяки новому механізму дії.

Фармакодинаміка

Маравірок селективно блокує хемокіновий рецептор CCR5 на поверхні CD4-лімфоцитів. Цей рецептор використовується деякими штамами вірусу ВІЛ-1 для проникнення в клітини імунної системи.

Зв’язуючись із рецептором CCR5, препарат перешкоджає взаємодії вірусного білка gp120 з клітиною, тим самим блокуючи проникнення вірусу та його подальшу реплікацію.

Фармакокінетика

Після прийому внутрішньо маравірок добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі досягається через кілька годин.

Препарат метаболізується переважно в печінці за участю ферментів системи CYP3A4. Виведення здійснюється через кишечник і нирки у вигляді метаболітів.

Показання до застосування

інфекція, спричинена вірусом імунодефіциту людини типу 1 (ВІЛ-1);
лікування пацієнтів із CCR5-тропним вірусом ВІЛ;
комбінована антиретровірусна терапія.

Форми випуску та дозування

таблетки 150 мг;
таблетки 300 мг.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: головний біль, запаморочення, кашель, інфекції верхніх дихальних шляхів, нудота.

Іноді можливі порушення функції печінки, алергічні реакції та ортостатична гіпотензія.

Протипоказання: підвищена чутливість до препарату, тяжкі порушення функції печінки, обережність потрібна при виражених серцево-судинних захворюваннях.

Подібні діючі речовини

Енфувіртид;
Ралтегравір;
Долутегравір;
Ламівудин;
Тенофовір.

Фармакологічна група

Маравірок належить до групи противірусних засобів, що застосовуються для лікування ВІЛ-інфекції, підгрупи антагоністів хемокінового рецептора CCR5. Ці препарати запобігають проникненню вірусу ВІЛ у клітини імунної системи.

Антиретровірусні препарати застосовуються у складі комбінованої терапії для пригнічення реплікації вірусу, зменшення вірусного навантаження та збереження функції імунної системи у пацієнтів із ВІЛ-інфекцією.