Магнію оксид (Magnesium oxide)

Україна — Магнію оксид; Німеччина — Magnesiumoxid; Італія — Ossido di magnesio; Міжнародна назва: Magnesium oxide.

Магнію оксид — це неорганічна сполука магнію, що застосовується в медицині як антацидний засіб і джерело магнію. Препарат використовується для зниження кислотності шлункового соку та поповнення дефіциту магнію в організмі.

У клінічній практиці магнію оксид застосовується при печії, диспепсії та гіпомагніємії. За фармакологічною класифікацією належить до антацидних препаратів і мінеральних засобів магнію.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: оксид магнію.

Хімічна група: неорганічні сполуки магнію; антацидні та мінеральні препарати.

Історія застосування: сполуки магнію використовуються в медицині протягом тривалого часу. Magnesium oxide отримав широке застосування завдяки здатності нейтралізувати шлункову кислоту та слугувати джерелом магнію для організму.

Фармакодинаміка

Магнію оксид при взаємодії із соляною кислотою шлункового соку утворює магнію хлорид і воду. Це призводить до зниження кислотності шлункового вмісту та зменшення подразнення слизової оболонки шлунка.

Препарат також слугує джерелом магнію, який бере участь у численних біохімічних процесах, включаючи нервово-м’язову передачу, синтез білків і енергетичний обмін.

Фармакокінетика

Після прийому всередину магнію оксид частково реагує зі шлунковою кислотою. Утворені сполуки магнію можуть частково всмоктуватися в кишечнику.

Всосаний магній розподіляється в тканинах організму, переважно в кістках і м’язах. Виведення відбувається головним чином через нирки.

Показання до застосування

печія;
підвищена кислотність шлункового соку;
гастрит із підвищеною кислотністю;
дефіцит магнію;
диспепсичні розлади.

Форми випуску та дозування

таблетки 250 мг;
таблетки 400 мг;
капсули 250 мг;
порошок для приготування суспензії.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: діарея, біль у животі, нудота.

Іноді можливі порушення електролітного балансу та гіпермагніємія при тривалому застосуванні.

Протипоказання: тяжка ниркова недостатність, гіпермагніємія, підвищена чутливість до препарату.

Подібні діючі речовини

Магнію гідроксид;
Магнію карбонат;
Магнію цитрат;
Магалдрат;
Гідротальцит.

Фармакологічна група

Магнію оксид належить до групи антацидних засобів і мінеральних препаратів магнію. Ці препарати використовуються для нейтралізації соляної кислоти шлункового соку та поповнення дефіциту магнію.

Антацидні засоби зменшують кислотність шлункового вмісту, захищають слизову оболонку шлунка та зменшують симптоми печії та диспепсії. Сполуки магнію також беруть участь у регуляції обмінних процесів в організмі.