Ліотиронін (Liothyronine)

Україна — Ліотиронін; Німеччина — Liothyronin; Італія — Liotironina; Міжнародна назва: Liothyronine. Синоніми: трийодтиронін, T3.

Ліотиронін — це синтетичний аналог гормона щитоподібної залози трийодтироніну (T3). Препарат використовується для лікування станів, пов’язаних із недостатньою функцією щитоподібної залози та дефіцитом тиреоїдних гормонів.

У клінічній практиці ліотиронін застосовується для лікування гіпотиреозу, деяких форм зоба та в діагностичних тестах функції щитоподібної залози. За фармакологічною класифікацією належить до гормональних препаратів щитоподібної залози.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: L-3,5,3'-трийодтиронін натрію.

Хімічна група: йодовмісні гормони щитоподібної залози; похідні тирозину.

Історія застосування: гормони щитоподібної залози були виділені та досліджені на початку XX століття. Liothyronine був розроблений як синтетичний аналог активної форми тиреоїдного гормона і почав застосовуватися для замісної терапії при захворюваннях щитоподібної залози.

Фармакодинаміка

Ліотиронін є біологічно активною формою тиреоїдних гормонів. Він взаємодіє з ядерними рецепторами клітин і регулює експресію генів, пов’язаних з енергетичним обміном.

Препарат збільшує споживання кисню тканинами, прискорює метаболізм білків, вуглеводів і ліпідів, а також впливає на роботу серцево-судинної та нервової систем. Його дія розвивається швидше порівняно з тироксином.

Фармакокінетика

Після перорального прийому ліотиронін швидко всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 2–4 години.

Препарат зв’язується з білками плазми та розподіляється в тканинах організму. Метаболізм відбувається переважно в печінці та інших тканинах. Період напіввиведення коротший, ніж у тироксину, і становить приблизно 1–2 доби.

Показання до застосування

гіпотиреоз;
мікседема;
гіпотиреоїдна кома;
зоб;
діагностичні тести функції щитоподібної залози;
замісна гормональна терапія при захворюваннях щитоподібної залози.

Форми випуску та дозування

таблетки 5 мкг;
таблетки 20 мкг;
таблетки 25 мкг;
розчин для ін’єкцій.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: тахікардія, серцебиття, підвищена пітливість, нервозність, безсоння.

Можливі тремор, втрата маси тіла, підвищення артеріального тиску.

Протипоказання: тиреотоксикоз, гострий інфаркт міокарда, міокардит, підвищена чутливість до препарату, нелікована надниркова недостатність.

Подібні діючі речовини

Левотироксин;
Тироксин;
Трийодтиронін;
комбіновані препарати T3/T4.

Фармакологічна група

Ліотиронін належить до групи гормональних препаратів щитоподібної залози. Ці засоби використовуються для замісної терапії при дефіциті тиреоїдних гормонів.

Препарат є синтетичним аналогом трийодтироніну — активної форми гормонів щитоподібної залози. Він чинить виражений вплив на обмін речовин і застосовується для корекції гормонального дефіциту при захворюваннях щитоподібної залози.