Ліксисенатид (Lixisenatide)
Україна — Ліксисенатид; Німеччина — Lixisenatid; Італія — Lixisenatide; Міжнародна назва: Lixisenatide.
Ліксисенатид — це лікарський засіб, що застосовується для лікування цукрового діабету 2 типу. Препарат належить до групи інкретинових міметиків і допомагає контролювати рівень глюкози в крові.
У клінічній практиці ліксисенатид використовується як доповнення до дієти та фізичної активності, а також у комбінації з іншими гіпоглікемічними засобами. За фармакологічною класифікацією належить до агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1).
Що це за діюча речовина
Хімічна назва: синтетичний пептид — аналог глюкагоноподібного пептиду-1.
Хімічна група: пептидні гормони; інкретинові міметики.
Історія застосування: препарат був розроблений у XXI столітті як аналог природного гормону кишечника, що регулює вуглеводний обмін. Lixisenatide був впроваджений у клінічну практику для лікування цукрового діабету 2 типу та став частиною сучасних схем терапії завдяки здатності ефективно контролювати постпрандіальну гіперглікемію.
Фармакодинаміка
Ліксисенатид є агоністом рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1 (GLP-1). Активація цих рецепторів посилює глюкозозалежну секрецію інсуліну β-клітинами підшлункової залози.
Препарат також пригнічує секрецію глюкагону, уповільнює спорожнення шлунка та сприяє зниженню апетиту. У результаті зменшується рівень глюкози в крові, особливо після прийому їжі.
Фармакокінетика
Ліксисенатид вводиться підшкірно. Після ін’єкції препарат поступово всмоктується, і максимальна концентрація в плазмі досягається через кілька годин.
Речовина розподіляється в організмі та піддається ферментативному розпаду до неактивних метаболітів. Виведення відбувається переважно через нирки. Тривалість дії дозволяє застосовувати препарат один раз на добу.
Показання до застосування
- цукровий діабет 2 типу;
- недостатній контроль глікемії при застосуванні пероральних гіпоглікемічних засобів;
- комбінована терапія цукрового діабету;
- контроль постпрандіальної гіперглікемії.
Форми випуску та дозування
- розчин для підшкірних ін’єкцій 10 мкг;
- розчин для підшкірних ін’єкцій 20 мкг;
- попередньо заповнені шприц-ручки для підшкірного введення.
Побічні ефекти та протипоказання
Побічні ефекти: нудота, блювання, діарея, зниження апетиту, головний біль.
Можливі гіпоглікемія (при комбінованій терапії), реакції у місці ін’єкції, запаморочення.
Протипоказання: підвищена чутливість до препарату, тяжка ниркова недостатність, діабетичний кетоацидоз, вагітність і період грудного вигодовування.
Подібні діючі речовини
- Ліраглутид;
- Ексенатид;
- Дулаглутид;
- Семаглутид;
- Албіглутид.
Фармакологічна група
Ліксисенатид належить до групи агоністів рецепторів глюкагоноподібного пептиду-1. Ці препарати імітують дію інкретинових гормонів, які регулюють вуглеводний обмін.
Засоби цієї групи стимулюють секрецію інсуліну, пригнічують виділення глюкагону та уповільнюють спорожнення шлунка. Завдяки цим механізмам вони ефективно знижують рівень глюкози в крові у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу.





