Левоцетиризин (Levocetirizine)

Україна — Левоцетиризин; Німеччина — Levocetirizin; Італія — Levocetirizina; Міжнародна назва: Levocetirizine. Синоніми: лівообертальний ізомер цетиризину.

Левоцетиризин — це протиалергічний лікарський засіб із групи антигістамінних препаратів другого покоління. Він використовується для лікування різних алергічних захворювань, включаючи алергічний риніт і хронічну кропив’янку.

У клінічній практиці левоцетиризин зменшує прояви алергічних реакцій, такі як свербіж, чхання, сльозотеча та шкірні висипання. Препарат відзначається високою селективністю до H₁-гістамінових рецепторів і тривалою дією. За фармакологічною класифікацією належить до антигістамінних засобів — блокаторів H₁-гістамінових рецепторів другого покоління.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: (R)-2-[2-[4-[(4-хлорфеніл)фенілметил]-1-піперазиніл]етокси]оцтова кислота дигідрохлорид.

Хімічна група: похідні піперазину; антигістамінні препарати.

Історія застосування: препарат був розроблений як активний лівообертальний ізомер антигістамінного засобу цетиризину. Levocetirizine був створений для підвищення ефективності та зниження побічних ефектів антигістамінної терапії. Він широко застосовується для лікування алергічних захворювань завдяки високій селективності та тривалій дії.

Фармакодинаміка

Левоцетиризин є селективним антагоністом периферичних H₁-гістамінових рецепторів. Блокуючи дію гістаміну, препарат запобігає розвитку та зменшує вираженість алергічних реакцій.

Він знижує проникність судин, зменшує набряк тканин і пригнічує міграцію запальних клітин. У результаті зменшуються симптоми алергії, такі як свербіж, почервоніння, сльозотеча та шкірні висипання.

Фармакокінетика

Після перорального прийому левоцетиризин швидко і добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 1 годину після прийому.

Препарат характеризується високим ступенем зв’язування з білками плазми та відносно невеликим об’ємом розподілу. Метаболізм у печінці мінімальний. Основна частина препарату виводиться нирками в незміненому вигляді. Період напіввиведення становить приблизно 7–10 годин.

Показання до застосування

сезонний алергічний риніт;
цілорічний алергічний риніт;
алергічний кон’юнктивіт;
хронічна ідіопатична кропив’янка;
свербіж та інші симптоми алергічних захворювань.

Форми випуску та дозування

таблетки 5 мг;
оральний розчин 0,5 мг/мл;
краплі для прийому всередину 5 мг/мл.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: сонливість, головний біль, сухість у роті, втома, запаморочення.

Можливі диспепсія, шкірні реакції, підвищена втомлюваність.

Протипоказання: підвищена чутливість до левоцетиризину або інших похідних піперазину, тяжка ниркова недостатність, обережність під час вагітності та в період грудного вигодовування.

Подібні діючі речовини

Цетиризин;
Лоратадин;
Дезлоратадин;
Фексофенадин;
Біластин.

Фармакологічна група

Левоцетиризин належить до групи антигістамінних препаратів другого покоління. Ці лікарські засоби застосовуються для лікування алергічних захворювань і блокують дію гістаміну — основного медіатора алергічних реакцій.

На відміну від антигістамінних засобів першого покоління, препарати другого покоління мають більшу селективність до периферичних H₁-рецепторів і зазвичай спричиняють менше седативних ефектів, що робить їх зручними для тривалого застосування.