Левокарнітин (Levocarnitine)

Україна — Левокарнітин; Німеччина — Levocarnitin; Італія — Levocarnitina; Міжнародна назва: Levocarnitine. Синоніми: L-карнітин.

Левокарнітин — це біологічно активна речовина, яка природно присутня в організмі людини та бере участь в енергетичному обміні. Вона відіграє важливу роль у транспорті довголанцюгових жирних кислот через мембрану мітохондрій, де відбувається їх окиснення та утворення енергії.

У медичній практиці левокарнітин застосовується для лікування дефіциту карнітину, порушень енергетичного обміну, а також при деяких метаболічних захворюваннях. Препарат може використовуватися при первинному та вторинному дефіциті карнітину, а також при станах, що супроводжуються підвищеною потребою організму в енергії. За фармакологічною класифікацією належить до метаболічних засобів і коректорів енергетичного обміну.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: (R)-3-гідрокси-4-(триметиламоніо)бутаноат.

Хімічна група: четвертинні амонієві сполуки; похідні амінокислот.

Історія застосування: речовина була вперше виділена з м’язової тканини на початку XX століття. Пізніше було встановлено, що Levocarnitine відіграє ключову роль у метаболізмі жирних кислот і енергетичному обміні клітин. З часом препарат почали використовувати в медицині для лікування дефіциту карнітину та низки метаболічних порушень.

Фармакодинаміка

Левокарнітин бере участь у транспорті довголанцюгових жирних кислот через внутрішню мембрану мітохондрій. Це дозволяє використовувати жирні кислоти як джерело енергії в процесі β-окиснення.

Препарат сприяє покращенню енергетичного обміну в клітинах, знижує накопичення токсичних ацильних сполук і підтримує нормальну функцію мітохондрій. Завдяки цим ефектам покращується енергетичне забезпечення тканин, особливо в м’язах, міокарді та нервовій системі.

Фармакокінетика

Після перорального прийому левокарнітин добре всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через кілька годин після прийому.

Речовина широко розподіляється в тканинах організму, особливо в м’язовій тканині та міокарді. Метаболізм частково відбувається в печінці. Виведення здійснюється переважно через нирки, причому частина речовини може реабсорбуватися в ниркових канальцях.

Показання до застосування

первинний дефіцит карнітину;
вторинний дефіцит карнітину;
спадкові порушення обміну жирних кислот;
кардіоміопатії;
метаболічні порушення енергетичного обміну;
підтримка енергетичного обміну при різних захворюваннях.

Форми випуску та дозування

таблетки 250 мг;
таблетки 500 мг;
оральний розчин 100 мг/мл;
оральний розчин 200 мг/мл;
розчин для внутрішньовенного введення 1 г/5 мл.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: нудота, блювання, діарея, біль у животі, неприємний запах тіла.

Можливі алергічні реакції, шкірний висип, м’язова слабкість.

Протипоказання: підвищена чутливість до левокарнітину, обережність при тяжких захворюваннях нирок.

Подібні діючі речовини

Ацетил-L-карнітин;
Пропіоніл-L-карнітин;
Коензим Q10;
Мельдоній;
Інозин.

Фармакологічна група

Левокарнітин належить до групи метаболічних препаратів, що впливають на енергетичний обмін у клітинах. Ці засоби застосовуються для корекції порушень метаболізму та покращення енергетичного забезпечення тканин.

У межах групи левокарнітин належить до коректорів обміну жирних кислот. Він сприяє транспортуванню жирних кислот у мітохондрії та підвищує ефективність енергетичного метаболізму, що особливо важливо для тканин із високою потребою в енергії.