Левофлоксацин (Levofloxacin)

Україна — Левофлоксацин; Німеччина — Levofloxacin; Італія — Levofloxacina; Міжнародна назва: Levofloxacin. Синоніми: L-офлоксацин.

Левофлоксацин — це антибактеріальний лікарський засіб широкого спектра дії з групи фторхінолонів. Препарат застосовується для лікування різних бактеріальних інфекцій, що уражають дихальні шляхи, сечовивідну систему, шкіру та інші органи.

У клінічній практиці левофлоксацин використовується для терапії інфекцій, спричинених чутливими мікроорганізмами. Він має виражену бактерицидну активність і діє на широкий спектр грампозитивних і грамнегативних бактерій. За фармакологічною класифікацією належить до антибіотиків групи фторхінолонів.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: (S)-9-фтор-2,3-дигідро-3-метил-10-(4-метилпіперазиніл)-7-оксо-7H-піридо[1,2,3-de][1,4]бензоксазин-6-карбонова кислота.

Хімічна група: фторхінолони; похідні хінолонкарбонових кислот.

Історія застосування: препарат був розроблений як лівообертальний ізомер офлоксацину. Levofloxacin був впроваджений у медичну практику в 1990-х роках і став одним із найбільш широко застосовуваних фторхінолонових антибіотиків завдяки високій ефективності та добрій біодоступності.

Фармакодинаміка

Левофлоксацин чинить бактерицидну дію шляхом інгібування бактеріальних ферментів ДНК-гірази (топоізомерази II) та топоізомерази IV. Ці ферменти необхідні для реплікації, транскрипції та відновлення бактеріальної ДНК.

Блокування цих ферментів порушує процеси поділу та життєдіяльності бактеріальної клітини, що призводить до загибелі мікроорганізмів. Препарат активний проти багатьох грампозитивних, грамнегативних і деяких атипових бактерій.

Фармакокінетика

Після перорального прийому левофлоксацин швидко і практично повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Біодоступність становить близько 99 %, що робить пероральну форму порівнянною за ефективністю з внутрішньовенним введенням.

Препарат добре розподіляється в тканинах організму, включаючи легені, сечовивідні шляхи, шкіру та м’які тканини. Метаболізм у печінці мінімальний. Виведення відбувається переважно через нирки в незміненому вигляді. Період напіввиведення становить приблизно 6–8 годин.

Показання до застосування

• інфекції дихальних шляхів;
• позалікарняна пневмонія;
• гострий бактеріальний синусит;
• загострення хронічного бронхіту;
• інфекції сечовивідних шляхів;
• пієлонефрит;
• інфекції шкіри та м’яких тканин;
• бактеріальний простатит.

Форми випуску та дозування

• таблетки 250 мг;
• таблетки 500 мг;
• таблетки 750 мг;
• розчин для інфузій 5 мг/мл;
• очні краплі 0,5%.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: нудота, діарея, головний біль, запаморочення, безсоння.

Можливі алергічні реакції, фоточутливість, порушення серцевого ритму, ураження сухожиль.

Протипоказання: підвищена чутливість до фторхінолонів, епілепсія, ураження сухожиль, пов’язані із застосуванням хінолонів, вагітність, період грудного вигодовування.

Подібні діючі речовини

• Офлоксацин;
• Ципрофлоксацин;
• Моксифлоксацин;
• Норфлоксацин;
• Гатифлоксацин.

Фармакологічна група

Левофлоксацин належить до групи антибактеріальних препаратів — фторхінолонів. Ці антибіотики мають широкий спектр дії та застосовуються для лікування різних бактеріальних інфекцій.

Фторхінолони діють шляхом інгібування бактеріальних топоізомераз, що порушує процеси синтезу ДНК і призводить до загибелі мікроорганізмів. Завдяки високій ефективності та добрій тканинній проникності препарати цієї групи широко застосовуються в клінічній практиці.

Нижче представлені препарати, що містять діючу речовину Левофлоксацин