Летермовір (Letermovir)

Україна — Летермовір; Німеччина — Letermovir; Італія — Letermovir; Міжнародна назва: Letermovir.

Летермовір — це противірусний лікарський засіб, що застосовується для профілактики інфекцій, спричинених цитомегаловірусом (CMV). Препарат використовується переважно у пацієнтів із ослабленим імунітетом, особливо після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.

У клінічній практиці летермовір застосовується для запобігання реактивації цитомегаловірусної інфекції у пацієнтів із групи високого ризику. Препарат діє шляхом пригнічення реплікації вірусу. За фармакологічною класифікацією належить до противірусних засобів — інгібіторів комплексу термінази цитомегаловірусу.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: (4R)-8-фтор-2-[4-(3-метоксифеніл)піперазин-1-іл]-4-(трифторометил)-3,4-дигідрохінолін-1(2H)-он.

Хімічна група: похідні дигідрохінолінів; противірусні засоби.

Історія застосування: препарат був розроблений у XXI столітті як інноваційний засіб для профілактики цитомегаловірусної інфекції. Letermovir став першим представником нового класу противірусних препаратів, що впливають на комплекс термінази CMV. Він був впроваджений у клінічну практику для профілактики інфекції у пацієнтів після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин.

Фармакодинаміка

Летермовір інгібує комплекс термінази цитомегаловірусу, який відіграє ключову роль в упаковці вірусної ДНК у капсид і формуванні зрілих вірусних частинок.

Блокування цього ферментного комплексу перешкоджає завершенню реплікації вірусу та утворенню інфекційних віріонів. У результаті пригнічується поширення цитомегаловірусу в організмі.

Фармакокінетика

Після перорального прийому летермовір добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через кілька годин після прийому.

Препарат активно зв’язується з білками плазми та метаболізується переважно в печінці. Виведення відбувається головним чином через кишечник і частково через нирки. Летермовір може застосовуватися як перорально, так і внутрішньовенно.

Показання до застосування

• профілактика цитомегаловірусної інфекції;
• запобігання реактивації CMV у пацієнтів після трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин;
• профілактика вірусних ускладнень у пацієнтів з імунодефіцитом.

Форми випуску та дозування

• таблетки 240 мг;
• таблетки 480 мг;
• концентрат для приготування розчину для інфузій 240 мг/12 мл.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: нудота, діарея, головний біль, втомлюваність, біль у животі.

Можливі тахікардія, набряки, підвищення активності печінкових ферментів.

Протипоказання: підвищена чутливість до летермовіру, одночасний прийом деяких лікарських засобів, що метаболізуються системою цитохрому P450.

Подібні діючі речовини

• Ганцикловір;
• Валганцикловір;
• Фоскарнет;
• Цидофовір.

Фармакологічна група

Летермовір належить до групи противірусних препаратів, що застосовуються для лікування та профілактики інфекцій, спричинених вірусами герпесу, зокрема цитомегаловірусом.

Він входить до підгрупи інгібіторів комплексу термінази CMV — нового класу противірусних засобів, які перешкоджають упаковці вірусної ДНК і формуванню зрілих вірусних частинок. Ці препарати використовуються переважно для профілактики інфекції у пацієнтів із високим ризиком вірусних ускладнень.

Нижче представлені препарати, що містять діючу речовину Летермовір