Легеневий сурфактант (Pulmonary surfactant)

Україна — Легеневий сурфактант; Німеччина — Pulmonales Surfactant; Італія — Surfattante polmonare; Міжнародна назва: Pulmonary surfactant.

Легеневий сурфактант — це комплекс поверхнево-активних речовин, що складається переважно з фосфоліпідів і специфічних білків, який виробляється в альвеолах легень. У медичній практиці сурфактант використовується як лікарський засіб для лікування дихальних розладів, особливо у новонароджених.

Препарати легеневого сурфактанту застосовуються для лікування синдрому дихальних розладів у недоношених дітей, а також при деяких інших станах, що супроводжуються порушенням функції альвеол. За фармакологічною класифікацією належить до засобів, що впливають на систему дихання — препаратів сурфактанту.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: являє собою комплекс фосфоліпідів (переважно дипальмітоїлфосфатидилхоліну) і специфічних сурфактантних білків (SP-A, SP-B, SP-C, SP-D).

Хімічна група: фосфоліпідні комплекси; біологічні поверхнево-активні речовини.

Історія застосування: фізіологічна роль сурфактанту в легенях була описана в середині XX століття. Згодом було встановлено, що дефіцит сурфактанту є основною причиною синдрому дихальних розладів у недоношених новонароджених. Препарати Pulmonary surfactant були розроблені для замісної терапії та почали активно застосовуватися в неонатології з кінця 1980-х років.

Фармакодинаміка

Легеневий сурфактант знижує поверхневий натяг на межі повітря–рідина в альвеолах легень. Це запобігає спадінню альвеол під час видиху та полегшує їх повторне розкриття під час вдиху.

У результаті покращується вентиляція легень, підвищується газообмін і зменшується робота дихання. Сурфактант також сприяє стабілізації альвеол, захисту легеневої тканини та підтриманню нормальної функції дихальної системи.

Фармакокінетика

Препарати легеневого сурфактанту вводяться безпосередньо в дихальні шляхи, зазвичай через ендотрахеальну трубку. Після введення речовина розподіляється по альвеолярній поверхні легень.

Сурфактант включається у фізіологічний цикл метаболізму легеневої тканини: частина компонентів утилізується альвеолярними клітинами, а частина піддається ферментативному розпаду. Системна абсорбція мінімальна.

Показання до застосування

• синдром дихальних розладів у недоношених новонароджених;
• профілактика дихальних порушень у недоношених дітей;
• гострий респіраторний дистрес-синдром;
• порушення функції легень, пов’язані з дефіцитом сурфактанту;
• тяжкі форми дихальної недостатності у новонароджених.

Форми випуску та дозування

• суспензія для ендотрахеального введення 25 мг/мл;
• суспензія для ендотрахеального введення 80 мг/мл;
• суспензія у флаконах для інтратрахеального введення.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: короткочасне зниження насичення крові киснем, брадикардія, зміна вентиляції легень.

Можливі обструкція дихальних шляхів слизом, коливання артеріального тиску, крововиливи в легені.

Протипоказання: виражена гіперчутливість до компонентів препарату, обережність при тяжких порушеннях гемодинаміки.

Подібні діючі речовини

• Порактант альфа;
• Берактант;
• Кальфактант;
• Сурфактант альфа;
• Лусупактант.

Фармакологічна група

Легеневий сурфактант належить до групи препаратів, що застосовуються для лікування захворювань дихальної системи, пов’язаних із недостатністю поверхнево-активних речовин в альвеолах легень.

Ці засоби використовуються переважно в неонатології для замісної терапії при синдромі дихальних розладів. Вони відновлюють дефіцит природного сурфактанту, стабілізують альвеоли та покращують газообмін у легенях.

Нижче представлені препарати, що містять діючу речовину Легеневий сурфактант