Лацидипін (Lacidipine)

Україна — Лацидипін; Німеччина — Lacidipin; Італія — Lacidipina; Міжнародна назва: Lacidipine.

Лацидипін — це антигіпертензивний лікарський засіб із групи блокаторів кальцієвих каналів. Препарат застосовується для лікування артеріальної гіпертензії та діє шляхом розслаблення гладкої мускулатури судин, що призводить до зниження артеріального тиску.

У клінічній практиці лацидипін використовується для тривалого контролю підвищеного артеріального тиску. Він знижує периферичний судинний опір і покращує кровотік. За фармакологічною класифікацією належить до блокаторів повільних кальцієвих каналів із підгрупи дигідропіридинів.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: діетил 4-(2,3-дихлорфеніл)-2,6-диметил-1,4-дигідропіридин-3,5-дикарбоксилат.

Хімічна група: похідні дигідропіридину; блокатори кальцієвих каналів.

Історія застосування: препарат був розроблений наприкінці XX століття як представник нового покоління дигідропіридинових блокаторів кальцієвих каналів. Lacidipine відрізняється високою ліпофільністю та тривалою дією, що дозволяє застосовувати його один раз на добу для контролю артеріального тиску. Він широко використовується в терапії артеріальної гіпертензії та профілактиці серцево-судинних ускладнень.

Фармакодинаміка

Лацидипін блокує повільні L-типу кальцієві канали в гладком’язових клітинах судин. Це перешкоджає надходженню іонів кальцію в клітини судинної стінки.

Зниження внутрішньоклітинної концентрації кальцію призводить до розслаблення гладкої мускулатури артерій і розширення судин. У результаті зменшується периферичний судинний опір і знижується артеріальний тиск. Препарат чинить переважно судинну дію і практично не впливає на провідність і скоротливість міокарда.

Фармакокінетика

Після перорального прийому лацидипін добре абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Однак значна частина препарату піддається ефекту першого проходження через печінку, що знижує системну біодоступність.

Препарат характеризується високою ліпофільністю та зв’язуванням із білками плазми. Метаболізм відбувається переважно в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виведення здійснюється головним чином через кишечник із жовчю, а частково через нирки. Період напіввиведення забезпечує тривалий антигіпертензивний ефект.

Показання до застосування

артеріальна гіпертензія;
тривале лікування підвищеного артеріального тиску;
профілактика серцево-судинних ускладнень при гіпертонічній хворобі;
монотерапія або комбінована терапія гіпертензії.

Форми випуску та дозування

таблетки 2 мг;
таблетки 4 мг;
таблетки 6 мг.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: головний біль, почервоніння обличчя, запаморочення, периферичні набряки, серцебиття, відчуття жару.

Можливі слабкість, диспепсія, шкірні реакції, тахікардія.

Протипоказання: підвищена чутливість до лацидипіну, тяжка артеріальна гіпотензія, нестабільна стенокардія, обережність при тяжких захворюваннях печінки.

Подібні діючі речовини

Амлодипін;
Ніфедипін;
Фелодипін;
Нікардипін;
Лерканідипін;
Ісрадіпін.

Фармакологічна група

Лацидипін належить до групи блокаторів кальцієвих каналів — препаратів, що застосовуються для лікування серцево-судинних захворювань. Ці засоби зменшують надходження іонів кальцію в гладком’язові клітини судин і кардіоміоцити.

У межах групи препарат належить до підгрупи дигідропіридинових блокаторів кальцієвих каналів. Ці препарати мають переважно судинорозширювальну дію і широко застосовуються для лікування артеріальної гіпертензії та профілактики серцево-судинних ускладнень.