Лансопразол (Lansoprazole)

Україна — Лансопразол; Німеччина — Lansoprazol; Італія — Lansoprazolo; Міжнародна назва: Lansoprazole.

Лансопразол — це лікарський засіб, що застосовується для зниження вироблення соляної кислоти в шлунку. Препарат належить до групи інгібіторів протонної помпи і використовується для лікування кислотозалежних захворювань шлунково-кишкового тракту.

У клінічній практиці лансопразол застосовується для лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, а також у складі комбінованої терапії для ерадикації Helicobacter pylori. За фармакологічною класифікацією належить до інгібіторів протонної помпи — засобів, що пригнічують секрецію шлункової кислоти.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: 2-[[[3-метил-4-(2,2,2-трифторетокси)-2-піридиніл]метил]сульфініл]-1H-бензімідазол.

Хімічна група: похідні бензімідазолу; інгібітори протонної помпи.

Історія застосування: препарат був розроблений наприкінці 1980-х років як представник нового класу антисекреторних засобів. Lansoprazole став одним із широко застосовуваних інгібіторів протонної помпи, що забезпечують ефективне та тривале пригнічення секреції шлункової кислоти. З моменту впровадження у клінічну практику препарат активно використовується в гастроентерології для лікування виразкової хвороби та інших кислотозалежних захворювань.

Фармакодинаміка

Лансопразол є проліками, які активуються в кислому середовищі секреторних канальців парієтальних клітин шлунка. Активна форма препарату необоротно зв’язується з ферментом H⁺/K⁺-АТФазою, відомим як протонна помпа.

Інгібування цього ферменту блокує кінцеву стадію секреції соляної кислоти в шлунку. У результаті зменшується базальна та стимульована кислотопродукція незалежно від типу стимуляції (ацетилхолін, гастрин або гістамін). Це призводить до зниження кислотності шлункового соку та сприяє загоєнню слизової оболонки шлунка і дванадцятипалої кишки.

Фармакокінетика

Після перорального прийому лансопразол швидко всмоктується у тонкому кишечнику. Біодоступність становить приблизно 80–90 %. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 1–2 години після прийому.

Препарат активно метаболізується в печінці за участю ферментів системи цитохрому P450, переважно CYP2C19 і CYP3A4. Метаболіти виводяться через нирки та з жовчю. Період напіввиведення відносно короткий (близько 1–2 годин), однак антисекреторний ефект зберігається значно довше завдяки необоротному інгібуванню протонної помпи.

Показання до застосування

гастроезофагеальна рефлюксна хвороба;
виразкова хвороба шлунка;
виразка дванадцятипалої кишки;
ерозивний езофагіт;
ерадикація Helicobacter pylori у складі комбінованої терапії;
синдром Золлінгера — Еллісона;
профілактика виразок шлунка і дванадцятипалої кишки, пов’язаних із прийомом НПЗП.

Форми випуску та дозування

капсули з кишковорозчинними гранулами 15 мг;
капсули з кишковорозчинними гранулами 30 мг;
орально дисперговані таблетки 15 мг;
орально дисперговані таблетки 30 мг;
гранули для приготування суспензії для прийому всередину.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: головний біль, діарея, запор, нудота, абдомінальний біль, метеоризм, запаморочення.

Рідкісні реакції: шкірний висип, підвищення активності печінкових ферментів, алергічні реакції.

Протипоказання: підвищена чутливість до лансопразолу або інших інгібіторів протонної помпи, обережність при тяжких захворюваннях печінки.

Подібні діючі речовини

Омепразол;
Пантопразол;
Рабепразол;
Езомепразол;
Декслансопразол.

Фармакологічна група

Лансопразол належить до групи інгібіторів протонної помпи — препаратів, що пригнічують секрецію соляної кислоти в шлунку шляхом блокування ферменту H⁺/K⁺-АТФази парієтальних клітин.

Ці засоби є основними препаратами для лікування кислотозалежних захворювань шлунково-кишкового тракту. Інгібітори протонної помпи забезпечують більш виражене та тривале пригнічення секреції шлункової кислоти порівняно з антацидами та блокаторами H2-гістамінових рецепторів, що робить їх стандартом терапії при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі та виразковій хворобі.