Лактулоза (Lactulose)

Україна — Лактулоза; Німеччина — Lactulose; Італія — Lattulosio; Міжнародна назва: Lactulose. Синоніми: лактулоза сироп, синтетичний дисахарид лактози.

Лактулоза — це синтетичний дисахарид, що складається з молекул галактози та фруктози, який не розщеплюється ферментами тонкого кишечника людини. Речовина досягає товстого кишечника практично в незміненому вигляді, де піддається бактеріальній ферментації з утворенням органічних кислот. Завдяки цим властивостям лактулоза використовується як осмотичний проносний засіб.

Препарат застосовується головним чином для лікування хронічних закрепів і для регуляції випорожнення. Також використовується при печінковій енцефалопатії для зниження рівня аміаку в організмі. За фармакологічною класифікацією належить до осмотичних проносних засобів і препаратів, що впливають на мікрофлору кишечника.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: 4-O-β-D-галактопіранозил-D-фруктоза.

Хімічна група: синтетичні дисахариди; похідні лактози.

Історія застосування: речовина була отримана в середині XX століття як продукт ізомеризації лактози при нагріванні. Надалі було встановлено, що Lactulose має виражену осмотичну проносну дію та сприяє зниженню рівня аміаку в кишечнику. З 1950-х років препарат активно застосовується в гастроентерології та гепатології для лікування закрепів і печінкової енцефалопатії.

Фармакодинаміка

Лактулоза не діє безпосередньо на рецептори. Основний механізм пов’язаний із бактеріальною ферментацією речовини в товстому кишечнику з утворенням молочної, оцтової та інших органічних кислот. Це призводить до зниження pH кишкового вмісту, збільшення осмотичного тиску та притоку води в просвіт кишечника.

У результаті збільшується об’єм кишкового вмісту, стимулюється перистальтика та полегшується дефекація. При печінковій енцефалопатії підкислення кишкового середовища сприяє перетворенню аміаку в іонізовану форму амонію, що зменшує його всмоктування і знижує токсичний вплив на центральну нервову систему.

Фармакокінетика

При пероральному прийомі лактулоза практично не всмоктується в тонкому кишечнику. У незміненому вигляді вона надходить у товсту кишку, де метаболізується кишковою мікрофлорою з утворенням коротколанцюгових органічних кислот.

Невелика частина речовини може виводитися у незміненому вигляді. Системна абсорбція мінімальна, тому системна дія практично відсутня. Основний ефект розвивається в просвіті кишечника і залежить від складу мікробіоти.

Показання до застосування

хронічні закрепи;
регуляція фізіологічного ритму дефекації;
печінкова енцефалопатія;
гіперамоніємія;
дисбактеріоз кишечника;
необхідність розм’якшення калових мас (наприклад, при геморої або після хірургічних втручань на прямій кишці).

Форми випуску та дозування

сироп для прийому всередину 667 мг/мл;
оральний розчин у флаконах;
пакетики (саше) з розчином для прийому всередину по 10–15 мл;
сироп у флаконах 200 мл, 300 мл, 500 мл і 1000 мл;
саше по 10 мл або 15 мл для разового застосування.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: метеоризм, здуття живота, абдомінальний біль, діарея при перевищенні дози, нудота, порушення електролітного балансу при тривалому застосуванні.

Протипоказання: кишкова непрохідність, галактоземія, підвищена чутливість до лактулози, обережність при цукровому діабеті.

Подібні діючі речовини

Макрогол (поліетиленгліколь);
Лактитол;
Сорбітол;
Псиліум;
Бісакодил;
Натрію пікосульфат.

Фармакологічна група

Лактулоза належить до групи осмотичних проносних засобів. Ці препарати збільшують вміст води в просвіті кишечника за рахунок осмотичного ефекту, що сприяє розм’якшенню калових мас і полегшує їх просування по кишечнику.

Крім того, лактулоза має пребіотичні властивості та сприяє росту корисних бактерій кишечника, насамперед біфідобактерій і лактобацил. Завдяки цьому вона також розглядається як засіб для корекції кишкової мікрофлори та підтримання нормальної функції травної системи.