Лакосамід (Lacosamide)

Україна — Лакосамід
Німеччина — Lacosamid
Італія — Lacosamide
Міжнародна назва: Lacosamide

Лакосамід — це протиепілептичний лікарський засіб, що застосовується для лікування парціальних епілептичних нападів. Препарат використовується як у монотерапії, так і у складі комбінованої терапії епілепсії.

Діюча речовина впливає на електричну активність нейронів і стабілізує мембрани нервових клітин. Лакосамід належить до фармакологічної групи протиепілептичних засобів.

Що це за діюча речовина

Лакосамід є синтетичною сполукою, похідною амінокислот.

Хімічна назва — (R)-2-ацетамідо-N-бензил-3-метоксипропіонамід.

Lacosamide був розроблений наприкінці XX століття та схвалений для медичного застосування на початку 2000-х років як препарат нового покоління для лікування епілепсії.

Фармакодинаміка

Лакосамід селективно посилює повільну інактивацію потенціалзалежних натрієвих каналів нейронів.

Це стабілізує гіперзбудливі нейрональні мембрани та знижує ймовірність патологічних розрядів, що призводять до розвитку епілептичних нападів.

Фармакокінетика

Після перорального прийому лакосамід швидко та практично повністю всмоктується зі шлунково-кишкового тракту.

Максимальна концентрація в плазмі досягається через 1–4 години. Препарат частково метаболізується в печінці та виводиться переважно нирками. Також існує форма для внутрішньовенного введення.

Показання до застосування

парціальні епілептичні напади
епілепсія у дорослих
епілепсія у підлітків
додаткова терапія епілепсії

Форми випуску та дозування

таблетки 50 мг
таблетки 100 мг
таблетки 150 мг
таблетки 200 мг
розчин для інфузій
пероральний розчин

Побічні ефекти та протипоказання

запаморочення
головний біль
нудота
двоїння в очах
сонливість
порушення координації
гіперчутливість до препарату

Подібні діючі речовини

Леветирацетам
Карбамазепін
Окскарбазепін
Ламотриджин
Топірамат

Фармакологічна група

Лакосамід належить до фармакологічної групи протиепілептичних засобів.

Препарати цієї групи використовуються для контролю та профілактики епілептичних нападів шляхом стабілізації нейрональної активності та зменшення патологічної електричної активності в головному мозку.