Карфілзоміб (Carfilzomib)

Україна — Карфілзоміб
Німеччина — Carfilzomib
Італія — Carfilzomib
Міжнародна назва: Carfilzomib

Карфілзоміб — це протипухлинна лікарська речовина, що застосовується в гематології для лікування множинної мієломи. Препарат належить до сучасної таргетної терапії та використовується переважно у дорослих пацієнтів у складі комбінованих схем лікування.

Речовина інгібує протеасому в пухлинних клітинах, порушуючи внутрішньоклітинний білковий обмін і спричиняючи загибель злоякісних плазматичних клітин. Карфілзоміб належить до фармакологічної групи протипухлинних засобів, підгрупи інгібіторів протеасоми.

Що це за діюча речовина

Карфілзоміб — це синтетична епоксикетонова сполука, що належить до інгібіторів протеасоми. Його хімічна назва: (S)-4-methyl-N-((S)-1-(((S)-1-(((S)-3-methyl-1-oxo-1-((R)-2-methyloxiran-2-yl)amino)butan-2-yl)amino)-1-oxo-3-phenylpropan-2-yl)amino)-1-oxopentan-2-yl)-2-((S)-2-pyrrolidin-2-ylpropanamido)pentanamide. За хімічною групою речовина належить до похідних тетрапептидних епоксикетонів.

Carfilzomib був розроблений як інгібітор протеасоми другого покоління після бортезомібу. Його впровадження в клінічну практику розширило можливості терапії рецидивуючої та рефрактерної множинної мієломи, особливо в комбінації з імуномодулюючими та кортикостероїдними препаратами.

Фармакодинаміка

Карфілзоміб селективно та необоротно інгібує хімотрипсиноподібну активність 20S-протеасоми та імунопротеасоми. Пригнічення протеасомної деградації призводить до накопичення пошкоджених і непотрібних білків у пухлинних клітинах, що викликає клітинний стрес, порушення сигнальних шляхів і апоптоз.

Найбільш виражений ефект спостерігається в клітинах множинної мієломи, чутливих до порушення білкового гомеостазу. Препарат чинить протипухлинну дію без прямої взаємодії з класичними мембранними рецепторами, діючи через внутрішньоклітинні протеолітичні системи.

Фармакокінетика

Карфілзоміб застосовується лише внутрішньовенно у вигляді інфузії. Після введення препарат швидко розподіляється в організмі та характеризується дуже коротким періодом напіввиведення в плазмі.

Метаболізм відбувається переважно поза системою цитохрому P450 — головним чином за участю пептидаз і епоксидгідролази. Виведення метаболітів відбувається переважно нирками. Незважаючи на коротку присутність у плазмі, фармакодинамічний ефект зберігається довше завдяки необоротному інгібуванню протеасоми.

Показання до застосування

• множинна мієлома у дорослих
• рецидивуюча множинна мієлома
• рефрактерна множинна мієлома
• комбінована терапія множинної мієломи з дексаметазоном
• комбінована терапія множинної мієломи з іншими протимієломними препаратами

Форми випуску та дозування

• порошок для приготування розчину для інфузій 10 мг
• порошок для приготування розчину для інфузій 30 мг
• порошок для приготування розчину для інфузій 60 мг
• після відновлення концентрація 2 мг/мл

Побічні ефекти та протипоказання

• анемія
• тромбоцитопенія
• нейтропенія
• задишка
• підвищення артеріального тиску
• серцева недостатність
• інфузійні реакції
• нудота
• діарея
• втомлюваність
• гіперчутливість до компонентів препарату

Подібні діючі речовини

• Бортезоміб
• Іксазоміб
• Леналідомід
• Помалідомід
• Даратумумаб

Фармакологічна група

Карфілзоміб належить до фармакологічної групи протипухлинних засобів. У розширеній класифікації він входить до підгрупи інгібіторів протеасоми — таргетних препаратів, що порушують внутрішньоклітинну деградацію білків у пухлинних клітинах.

Препарати цієї групи особливо важливі в лікуванні множинної мієломи, оскільки плазматичні клітини відзначаються високою чутливістю до порушення протеасомної активності. Інгібітори протеасоми застосовуються як у рецидивних, так і в деяких ранніх лініях терапії у складі багатокомпонентних схем.

Нижче представлені препарати, що містять діючу речовину Карфілзоміб