Карбамазепін (Carbamazepine)

Україна — Карбамазепін
Німеччина — Carbamazepin
Італія — Carbamazepina
Міжнародна назва: Carbamazepine
Синоніми — CBZ

Карбамазепін — це протиепілептична лікарська речовина з вираженою протисудомною, нормотимічною та анальгезивною дією. Препарат широко застосовується в неврології та психіатрії, головним чином при епілепсії, деяких формах нейропатичного болю та біполярних афективних розладах. :contentReference[oaicite:0]{index=0}

Речовина використовується для контролю парціальних і генералізованих судомних нападів, лікування невралгії трійчастого нерва та в окремих випадках — для профілактики афективних фаз. Карбамазепін належить до фармакологічної групи протиепілептичних засобів і входить до підгрупи блокаторів потенціалзалежних натрієвих каналів. :contentReference[oaicite:1]{index=1}

Що це за діюча речовина

Карбамазепін — це синтетичне похідне дибензазепіну. Його хімічна назва — 5H-дибенз[b,f]азепін-5-карбоксамід. За хімічною групою речовина належить до трициклічних сполук, близьких за будовою до деяких трициклічних антидепресантів.

Carbamazepine був впроваджений у клінічну практику в другій половині XX століття як протисудомний засіб, а згодом отримав широке застосування також при нейропатичному болю та деяких психічних розладах. Його значення особливо велике у тривалій терапії епілепсії завдяки доведеній ефективності при фокальних нападах. :contentReference[oaicite:2]{index=2}

Фармакодинаміка

Карбамазепін стабілізує мембрани гіперзбуджених нейронів і зменшує повторну генерацію потенціалів дії. Основний механізм його дії пов’язаний із блокадою потенціалзалежних натрієвих каналів, що знижує патологічну нейрональну активність і поширення судомних розрядів. :contentReference[oaicite:3]{index=3}

Додатково препарат зменшує вивільнення збуджувальних нейромедіаторів і має анальгезивну дію при нейропатичному болю. При афективних розладах він проявляє нормотимічні властивості, що пов’язують із впливом на нейрональну передачу та збудливість центральної нервової системи. :contentReference[oaicite:4]{index=4}

Фармакокінетика

Після прийому всередину карбамазепін всмоктується відносно повільно, але досить повно. Біодоступність зазвичай становить близько 75–85%. При застосуванні пролонгованих форм швидкість всмоктування нижча, що допомагає підтримувати більш рівномірну концентрацію речовини в плазмі. :contentReference[oaicite:5]{index=5}

Препарат активно метаболізується в печінці, головним чином із утворенням карбамазепін-10,11-епоксиду. Для речовини характерна автоіндукція печінкового метаболізму, через що при тривалому застосуванні її кліренс зростає, а період напіввиведення зменшується. Зв’язування з білками плазми становить приблизно 75–80%. Виведення відбувається переважно у вигляді метаболітів через нирки. :contentReference[oaicite:6]{index=6}

Показання до застосування

епілепсія, включаючи фокальні напади
генералізовані тоніко-клонічні напади
невралгія трійчастого нерва
невралгія язикоглоткового нерва
біполярний афективний розлад
профілактика маніакальних і депресивних фаз в окремих випадках
нейропатичний біль

Форми випуску та дозування

таблетки 200 мг
таблетки 400 мг
таблетки пролонгованої дії 200 мг
таблетки пролонгованої дії 300 мг
таблетки пролонгованої дії 400 мг
сироп або суспензія для прийому всередину 20 мг/мл

Побічні ефекти та протипоказання

запаморочення
сонливість
атаксія
диплопія
нудота
алергічні шкірні реакції
гіпонатріємія
лейкопенія
порушення функції печінки
атріовентрикулярна блокада
пригнічення кістковомозкового кровотворення
підвищена чутливість до карбамазепіну та трициклічних сполук

Подібні діючі речовини

Окскарбазепін
Еслікарбазепін ацетат
Фенітоїн
Ламотриджин
Вальпроєва кислота
Габапентин

Фармакологічна група

Карбамазепін належить до фармакологічної групи протиепілептичних засобів. У розширеній класифікації він входить до підгрупи мембраностабілізуючих протисудомних препаратів, що переважно блокують потенціалзалежні натрієві канали нейронів. :contentReference[oaicite:7]{index=7}

Препарати цієї групи застосовуються для тривалого контролю епілептичних нападів і зниження патологічної нейрональної активності. Додатково окремі представники, включаючи карбамазепін, використовуються при нейропатичному болю та деяких психіатричних станах, що робить групу клінічно значущою не лише в неврології, а й у психіатрії. :contentReference[oaicite:8]{index=8}