Інтерферон бета-1а (Interferon beta-1a)

Україна — Інтерферон бета-1а
Німеччина — Interferon beta-1a
Італія — Interferone beta-1a
Міжнародна назва: Interferon beta-1a
Синоніми — IFN-β1a

Інтерферон бета-1а — це рекомбінантний білковий препарат, який є аналогом природного людського інтерферону бета. Він належить до групи імуномодулюючих засобів і застосовується для лікування деяких аутоімунних захворювань, насамперед розсіяного склерозу.

Препарат впливає на імунну систему, знижуючи запальні процеси в центральній нервовій системі та сповільнюючи прогресування захворювання. Інтерферон бета-1а використовується як базисна терапія для зменшення частоти загострень і уповільнення розвитку інвалідизації у пацієнтів із розсіяним склерозом.

Що це за діюча речовина

Інтерферон бета-1а є глікопротеїном, отриманим методом рекомбінантної ДНК-технології з використанням клітинних культур ссавців. Його структура ідентична або близька до природного людського інтерферону бета.

За хімічною природою речовина належить до цитокінів — білкових сигнальних молекул імунної системи. Вони регулюють взаємодію клітин імунної системи та беруть участь у противірусному захисті організму.

Interferon beta-1a був розроблений наприкінці XX століття як засіб для імуномодулюючої терапії розсіяного склерозу. Його впровадження значно змінило підходи до тривалого лікування цього захворювання.

Фармакодинаміка

Інтерферон бета-1а взаємодіє зі специфічними рецепторами на поверхні клітин і запускає каскад внутрішньоклітинних реакцій, що регулюють експресію генів, пов’язаних з імунною відповіддю.

Препарат зменшує запальну активність імунної системи, знижує проникнення активованих лімфоцитів через гематоенцефалічний бар’єр і пригнічує аутоімунні реакції. Він також має противірусні та антипроліферативні властивості.

Фармакокінетика

Інтерферон бета-1а вводиться парентерально — внутрішньом’язово або підшкірно. Після введення препарат поступово всмоктується і досягає максимальної концентрації в крові через кілька годин.

Метаболізм відбувається шляхом протеолітичного розщеплення білкової молекули в тканинах і органах. Період напіввиведення становить кілька годин, однак біологічний ефект зберігається довше завдяки активації генів і синтезу білків.

Показання до застосування

• розсіяний склероз із ремітуючим перебігом
• зменшення частоти загострень при розсіяному склерозі
• уповільнення прогресування інвалідизації
• клінічно ізольований синдром із високим ризиком розвитку розсіяного склерозу

Форми випуску та дозування

• розчин для ін’єкцій 22 мкг
• розчин для ін’єкцій 44 мкг
• шприц-ручки для підшкірного введення
• розчин для внутрішньом’язових ін’єкцій 30 мкг
• попередньо наповнені шприци

Побічні ефекти та протипоказання

• грипоподібний синдром
• підвищення температури
• головний біль
• міалгія
• реакції в місці ін’єкції
• депресія
• підвищення активності печінкових ферментів
• гіперчутливість до препарату

Подібні діючі речовини

• Інтерферон бета-1b
• Пегінтерферон бета-1а
• Інтерферон альфа
• Глатирамера ацетат
• Наталізумаб

Фармакологічна група

Інтерферон бета-1а належить до фармакологічної групи імуномодулюючих засобів. Він входить до підгрупи цитокінів та інтерферонів.

Препарати цієї групи використовуються для регулювання імунної відповіді при аутоімунних захворюваннях. Вони мають противірусну, імуномодулюючу та антипроліферативну активність і широко застосовуються в неврології та імунології.

Нижче наведені препарати, що містять діючу речовину Інтерферон бета-1а