Інгібітори бета-лактамаз (Beta-lactamase inhibitors)

Україна — Інгібітори бета-лактамаз
Німеччина — Betalaktamase-Inhibitoren
Італія — Inibitori delle beta-lattamasi
Міжнародна назва: Beta-lactamase inhibitors
Синоніми — інгібітори β-лактамаз, BLI

Інгібітори бета-лактамаз — це група речовин, які пригнічують бактеріальні ферменти β-лактамази, що руйнують β-лактамні антибіотики. Самі по собі вони зазвичай мають слабку або обмежену антибактеріальну активність, але в комбінації з пеніцилінами, цефалоспоринами або карбапенемами відновлюють чутливість ряду мікроорганізмів до терапії. :contentReference[oaicite:0]{index=0}

Ці речовини застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій, спричинених штамами, що продукують β-лактамази, у тому числі при інфекціях дихальних шляхів, сечовивідних шляхів, черевної порожнини, шкіри та м’яких тканин, а також при тяжких госпітальних інфекціях. Вони належать до фармакологічної групи антибактеріальних засобів, а точніше — до підгрупи інгібіторів бактеріальних β-лактамаз, що використовуються у фіксованих комбінаціях з β-лактамними антибіотиками. :contentReference[oaicite:1]{index=1}

Що це за діюча речовина

Інгібітори бета-лактамаз являють собою різнорідну групу сполук, здатних зв’язувати і інактивувати бактеріальні β-лактамази. Класичними представниками є клавуланова кислота, сульбактам і тазобактам; до більш сучасних належать авібактам, релебактам і ваборбактам. Хімічно вони належать до різних груп: β-лактамних інгібіторів, похідних діазабіциклооктану та циклічних боратів. :contentReference[oaicite:2]{index=2}

Історично першими в клінічну практику увійшли комбінації амоксициліну з клавулановою кислотою; EMA зазначає, що комбінація амоксицилін/клавуланова кислота стала першою комбінацією β-лактаму з інгібітором β-лактамаз, що вийшла на ринок у 1981 році. Пізніше були розроблені нові інгібітори з ширшим спектром пригнічення ферментів резистентності. Beta-lactamase inhibitors стали важливою частиною сучасної антибактеріальної терапії, особливо при інфекціях, спричинених стійкими грамнегативними бактеріями. :contentReference[oaicite:3]{index=3}

Фармакодинаміка

Основний механізм дії полягає в інгібуванні бактеріальних β-лактамаз — ферментів, що гідролізують β-лактамне кільце антибіотиків. Завдяки цьому захищений антибіотик зберігає активність проти чутливих збудників і може зв’язуватися з пеніцилінзв’язувальними білками бактерій, порушуючи синтез клітинної стінки. :contentReference[oaicite:4]{index=4}

Ранні інгібітори, такі як клавуланова кислота, сульбактам і тазобактам, переважно необоротно інактивують серинові β-лактамази. Більш нові речовини, включаючи авібактам, релебактам і ваборбактам, активні проти частини β-лактамаз класів A і C; авібактам також інгібує деякі ферменти класу D, такі як OXA-48. При цьому метало-β-лактамази класу B зазвичай не пригнічуються цією групою препаратів. :contentReference[oaicite:5]{index=5}

Фармакокінетика

Фармакокінетика залежить від конкретного інгібітора та його комбінації з антибіотиком. Багато препаратів цієї групи застосовуються внутрішньовенно, а деякі класичні комбінації доступні також для перорального застосування. Для більшості інгібіторів характерний добрий розподіл у позаклітинній рідині, а їх фармакокінетичні властивості тісно пов’язані із супутнім β-лактамним антибіотиком. :contentReference[oaicite:6]{index=6}

Як правило, значна частина препаратів виводиться нирками, тому при порушенні функції нирок може знадобитися корекція режиму дозування. Для внутрішньовенних комбінацій велике значення мають тривалість інфузії, тяжкість інфекції та чутливість збудника. :contentReference[oaicite:7]{index=7}

Показання до застосування

інфекції дихальних шляхів
інфекції сечовивідних шляхів
інтраабдомінальні інфекції
інфекції шкіри та м’яких тканин
ускладнені госпітальні інфекції
інфекції, спричинені бактеріями, що продукують β-лактамази
комбінована антибактеріальна терапія резистентних грамнегативних інфекцій

Форми випуску та дозування

таблетки та порошки для приготування пероральних суспензій у фіксованих комбінаціях з амоксициліном та іншими β-лактамами
порошок для приготування розчину для внутрішньовенного введення у комбінації з піперациліном
порошок для приготування розчину для інфузій у комбінації з цефтазидимом
порошок для приготування розчину для інфузій у комбінації з меропенемом
порошок для приготування розчину для інфузій у комбінації з іміпенемом/циластатином
фіксовані комбінації, що містять клавуланову кислоту, сульбактам, тазобактам, авібактам, релебактам або ваборбактам

Побічні ефекти та протипоказання

алергічні реакції
нудота
діарея
блювання
шкірний висип
підвищення активності печінкових ферментів
місцеві реакції при внутрішньовенному введенні
гіперчутливість до компонентів комбінації
обережність при тяжкій нирковій недостатності та β-лактамній алергії

Подібні діючі речовини

Клавуланова кислота
Сульбактам
Тазобактам
Авібактам
Релебактам
Ваборбактам

Фармакологічна група

Інгібітори бета-лактамаз належать до фармакологічної групи антибактеріальних засобів допоміжної дії. Вони не стільки замінюють антибіотики, скільки захищають β-лактамні препарати від ферментативного руйнування бактеріальними β-лактамазами. :contentReference[oaicite:8]{index=8}

У розширеній класифікації це підгрупа інгібіторів механізмів бактеріальної резистентності. Їх основна клінічна роль полягає у відновленні або розширенні активності β-лактамних антибіотиків проти стійких штамів, включаючи частину продуцентів ESBL, AmpC, KPC та деяких OXA-ферментів, залежно від конкретного інгібітора. :contentReference[oaicite:9]{index=9}