Індометацин (Indometacin)

Україна — Індометацин
Німеччина — Indometacin
Італія — Indometacina
Міжнародна назва: Indometacin
Синоніми — Indomethacin

Індометацин — це лікарська речовина з групи нестероїдних протизапальних засобів, що має виражену протизапальну, аналгезуючу та жарознижувальну дію. Препарат широко застосовується для лікування запальних захворювань суглобів та інших станів, що супроводжуються болем і запаленням.

Індометацин застосовується при ревматологічних захворюваннях, травмах, запальних процесах і больових синдромах різного походження. Він належить до фармакологічної групи нестероїдних протизапальних препаратів і входить до підгрупи похідних індолоцтової кислоти.

Що це за діюча речовина

Індометацин є синтетичною сполукою з групи похідних індолоцтової кислоти. Хімічна назва речовини — 1-(4-хлорбензоїл)-5-метокси-2-метиліндол-3-оцтова кислота.

За хімічною структурою препарат належить до похідних індолу та органічних карбонових кислот. Він має високу протизапальну активність і виражену інгібуючу дію на фермент циклооксигеназу.

Indometacin був розроблений у 1960-х роках і став одним із перших потужних нестероїдних протизапальних препаратів. Завдяки високій ефективності він отримав широке застосування в ревматології, неврології та хірургічній практиці.

Фармакодинаміка

Індометацин пригнічує активність ферментів циклооксигенази (ЦОГ-1 і ЦОГ-2), що беруть участь у синтезі простагландинів — медіаторів запалення, болю та лихоманки. У результаті знижується запальна реакція, зменшується набряк тканин і послаблюється больовий синдром.

Препарат також знижує агрегацію тромбоцитів і зменшує синтез тромбоксану. Додаткові ефекти включають зменшення судинної проникності та пригнічення активності запальних клітин, що сприяє зменшенню запальних процесів у тканинах.

Фармакокінетика

Після прийому всередину індометацин швидко і практично повністю всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається зазвичай через 1–2 години.

Препарат активно зв’язується з білками плазми і широко розподіляється в тканинах організму, включаючи синовіальну рідину суглобів. Метаболізм відбувається переважно в печінці, а виведення здійснюється через нирки і частково через кишечник. При місцевому застосуванні системна абсорбція значно нижча.

Показання до застосування

ревматоїдний артрит
остеоартроз
анкілозуючий спондиліт
подагричний артрит
запальні захворювання суглобів
больові синдроми різного походження
травми та запалення м’яких тканин
дисменорея

Форми випуску та дозування

таблетки 25 мг
таблетки 50 мг
капсули пролонгованої дії 75 мг
ректальні супозиторії 50 мг
ректальні супозиторії 100 мг
гель і мазь для зовнішнього застосування 5–10%
розчин для ін’єкцій

Побічні ефекти та протипоказання

біль у шлунку
нудота
печія
виразкові ураження шлунково-кишкового тракту
головний біль
запаморочення
підвищення артеріального тиску
алергічні реакції
виразкова хвороба шлунка і дванадцятипалої кишки
тяжка печінкова та ниркова недостатність
гіперчутливість до НПЗП

Подібні діючі речовини

Диклофенак
Кетопрофен
Ібупрофен
Напроксен
Мелоксикам
Піроксикам

Фармакологічна група

Індометацин належить до фармакологічної групи нестероїдних протизапальних засобів. Ці препарати зменшують запалення, біль і лихоманку за рахунок інгібування синтезу простагландинів.

У межах групи він належить до підгрупи похідних індолоцтової кислоти. НПЗП широко застосовуються в ревматології, неврології, ортопедії та загальній терапії для лікування запальних і больових станів різного походження.