Ібупрофен (Ibuprofen)

Україна — Ібупрофен
Німеччина — Ibuprofen
Італія — Ibuprofene
Міжнародна назва: Ibuprofen
Синоніми — ізобутилфенілпропіонова кислота

Ібупрофен — це широко застосовуваний лікарський засіб із знеболювальною, протизапальною та жарознижувальною дією. Препарат використовується для полегшення болю різного походження та зменшення запальних процесів в організмі.

Він застосовується при головному болю, зубному болю, м’язовому та суглобовому болю, а також при запальних захворюваннях і підвищеній температурі тіла. Ібупрофен належить до фармакологічної групи нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ).

Що це за діюча речовина

Ібупрофен — це синтетична сполука з групи похідних пропіонової кислоти. Хімічна назва: (RS)-2-(4-ізобутилфеніл)пропіонова кислота.

Речовина належить до хімічної групи нестероїдних протизапальних засобів, похідних арилпропіонової кислоти. Ці сполуки мають анальгетичні, протизапальні та жарознижувальні властивості.

Ibuprofen був розроблений у 1960-х роках і спочатку застосовувався для лікування ревматоїдного артриту. З часом препарат набув широкого поширення завдяки ефективності та відносній безпеці при короткочасному застосуванні.

Фармакодинаміка

Ібупрофен інгібує ферменти циклооксигенази (ЦОГ-1 і ЦОГ-2), що беруть участь у синтезі простагландинів — медіаторів запалення, болю та лихоманки. Зниження утворення простагландинів призводить до зменшення запалення та больових відчуттів.

Крім того, препарат має жарознижувальну дію за рахунок впливу на центри терморегуляції в гіпоталамусі. Комплексна дія забезпечує зменшення болю, запалення та температури тіла.

Фармакокінетика

Після перорального прийому ібупрофен швидко абсорбується в шлунково-кишковому тракті. Максимальна концентрація в плазмі крові досягається приблизно через 1–2 години.

Препарат добре зв’язується з білками плазми та розподіляється в тканинах організму. Метаболізм відбувається в печінці, а виведення здійснюється переважно нирками у вигляді метаболітів.

При зовнішньому застосуванні у формі гелів і кремів препарат діє переважно локально, забезпечуючи протизапальний і анальгетичний ефект у місці нанесення.

Показання до застосування

головний біль
зубний біль
м’язовий і суглобовий біль
біль при травмах і розтягненнях
запальні захворювання суглобів
підвищена температура тіла
дисменорея
ревматичні захворювання

Форми випуску та дозування

таблетки 200 мг
таблетки 400 мг
таблетки 600 мг
таблетки 800 мг
капсули 200 мг
суспензія для прийому всередину
гель або крем для зовнішнього застосування
ректальні супозиторії

Побічні ефекти та протипоказання

диспепсія
біль у животі
нудота
печія
запаморочення
алергічні реакції
підвищений ризик шлунково-кишкових кровотеч
гіперчутливість до НПЗЗ
виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки

Подібні діючі речовини

Напроксен
Кетопрофен
Диклофенак
Індометацин
Мелоксикам

Фармакологічна група

Ібупрофен належить до фармакологічної групи нестероїдних протизапальних засобів. Він входить до підгрупи похідних пропіонової кислоти.

Препарати цієї групи мають протизапальну, анальгетичну та жарознижувальну дію. Вони широко застосовуються для лікування больових синдромів, запальних захворювань опорно-рухового апарату та для зниження підвищеної температури тіла.