Флурбіпрофен (Flurbiprofen)

Україна — Флурбіпрофен
Німеччина — Flurbiprofen
Італія — Flurbiprofene
Міжнародна назва: Flurbiprofen

Флурбіпрофен — нестероїдний протизапальний препарат із групи похідних пропіонової кислоти. Він має анальгезуючу, протизапальну та жарознижувальну дію і застосовується як системно, так і місцево — залежно від лікарської форми.

Препарат використовують при больових та запальних станах опорно-рухового апарату, при болю в горлі, а також в офтальмології для місцевого зменшення запалення і болю. За фармакологічною класифікацією флурбіпрофен належить до НПЗП, підгрупи похідних пропіонової кислоти.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: 2-(2-фтор-4-бифеніл)пропіонова кислота. Хімічна група: нестероїдні протизапальні засоби, похідні арилпропіонової кислоти. Історія застосування Flurbiprofen пов’язана з розвитком групи НПЗП у другій половині XX століття, коли були створені препарати для системного та місцевого контролю болю і запалення при ревматичних, травматичних та ЛОР-захворюваннях.

Фармакодинаміка

Флурбіпрофен інгібує циклооксигеназу 1 та 2 типів, знижуючи синтез простагландинів — основних медіаторів болю, запалення та лихоманки. Завдяки цьому зменшуються біль, набряк, гіперемія та локальна запальна реакція.

При системному застосуванні препарат діє як класичний НПЗП. При місцевому застосуванні на слизовій ротової порожнини або в офтальмології реалізує переважно локальний знеболювальний та протизапальний ефект.

Фармакокінетика

Після перорального прийому флурбіпрофен добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту; таблетки зазвичай приймають внутрішньо, переважно під час або після їжі. Максимальний ефект системних форм залежить від дози та режиму застосування.

При місцевому застосуванні у вигляді спрею або пастилок препарат діє переважно на слизову ротової порожнини, а при офтальмологічних формах — локально в тканинах ока. Метаболізується головним чином у печінці, виводиться переважно нирками у вигляді метаболітів.

Показання до застосування

ревматоїдний артрит;
остеоартроз;
анкілозивний спондиліт;
м’язово-скелетний біль;
тендиніт, бурсит, розтягнення та забої;
біль після травм та операцій;
дисменорея;
мігрень та зубний біль;
біль і запалення при захворюваннях ротоглотки;
запальні стани переднього сегмента ока.

Форми випуску та дозування

таблетки, вкриті оболонкою, 50 мг;
таблетки, вкриті оболонкою, 100 мг;
пастилки для розсмоктування 8,75 мг;
спрей для ротової порожнини 8,75 мг/доза;
очні краплі 0,03%;
звичайна добова доза системних форм у дорослих — 150–200 мг у кілька прийомів;
при виражених симптомах добова доза може підвищуватися до 300 мг;
для пастилок зазвичай застосовують по 1 пастилці 8,75 мг з інтервалами згідно інструкції;
для спрею використовують короткотривалі курси симптоматичного лікування болю в горлі.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: диспепсія, біль у животі, нудота, діарея, головний біль, запаморочення, затримка рідини, підвищення артеріального тиску, шкірні алергічні реакції; рідше можливі виразково-геморагічні ускладнення з боку ЖКТ, порушення функції печінки та нирок.

Протипоказання: підвищена чутливість до флурбіпрофену, аспірину або інших НПЗП; виразкова хвороба та шлунково-кишкові кровотечі; тяжка серцева, печінкова або ниркова недостатність; III триместр вагітності. Для спрею протипоказаний вік до 18 років.

Подібні діючі речовини

Ібупрофен
Кетопрофен
Напроксен
Декскетопрофен
Флурбіпрофен натрію для офтальмології
Диклофенак

Фармакологічна група

Флурбіпрофен належить до нестероїдних протизапальних засобів, підгрупи похідних пропіонової кислоти. Ця група об’єднує препарати, що зменшують запалення, біль та лихоманку шляхом інгібування синтезу простагландинів.

У межах групи флурбіпрофен відрізняється різноманіттям лікарських форм: системних, орофарингеальних та офтальмологічних. Це дозволяє використовувати його як при ревматологічних та больових синдромах, так і для короткочасного місцевого лікування болю в горлі та запальних процесів ока.