Флуоксетин (Fluoxetine)

Україна — Флуоксетин
Німеччина — Fluoxetin
Італія — Fluoxetina
Міжнародна назва: Fluoxetine

Флуоксетин — це антидепресант із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІОЗС). Він широко застосовується для лікування депресивних та тривожних розладів завдяки вираженому впливу на серотонінергічну систему центральної нервової системи.

Препарат використовується при депресії, обсесивно-компульсивному розладі, булімії та інших психічних станах. За фармакологічною класифікацією флуоксетин належить до антидепресантів, підгрупи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну.

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: (±)-N-метил-3-феніл-3-[4-(трифторметил)фенокси]пропан-1-амін. Хімічна група: похідні фенілпропіламіну. Історія застосування Fluoxetine почалася в 1980-х роках як одного з перших СІОЗС, запропонованих як більш безпечна альтернатива трициклічним антидепресантам.

Фармакодинаміка

Флуоксетин селективно інгібує зворотне захоплення серотоніну (5-HT) у пресинаптичних нейронах, збільшуючи його концентрацію в синаптичній щілині та посилюючи серотонінергічну нейротрансмісію.

Препарат практично не впливає на зворотне захоплення норадреналіну та дофаміну, а також має слабку активність щодо інших рецепторів. Це забезпечує антидепресивний, анксиолітичний та нормотимічний ефект.

Фармакокінетика

Після перорального прийому флуоксетин добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Максимальна концентрація досягається через кілька годин. Біодоступність висока і незначно залежить від прийому їжі.

Препарат активно метаболізується у печінці з утворенням активного метаболіту — норфлуоксетину. Має тривалий період напіввиведення, що забезпечує стабільний ефект, але вимагає обережності при скасуванні або зміні терапії. Виводиться переважно нирками.

Показання до застосування

депресивні розлади;
обсесивно-компульсивний розлад;
булімія нервова;
панічні розлади;
передменструальний дисфоричний розлад;
тривожні розлади.

Форми випуску та дозування

капсули 10 мг;
капсули 20 мг;
таблетки 20 мг;
розчин для прийому всередину;
звичайна початкова доза: 20 мг на день;
при необхідності доза може збільшуватися до 40–60 мг на день;
при булімії зазвичай застосовують 60 мг на день.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: нудота, безсоння, тривожність, головний біль, зниження апетиту, пітливість, сексуальна дисфункція; можливий серотоніновий синдром та подовження інтервалу QT.

Протипоказання: підвищена чутливість, одночасний прийом інгібіторів МАО, тяжкі порушення функції печінки; з обережністю — при епілепсії, вагітності та у літніх пацієнтів.

Подібні діючі речовини

Сертралін
Пароксетин
Циталопрам
Есциталопрам
Флувоксамін

Фармакологічна група

Флуоксетин належить до антидепресантів групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну. Ці препарати є основою терапії депресії та тривожних розладів завдяки високій ефективності та більш сприятливому профілю безпеки порівняно з більш ранніми засобами.

СІОЗС впливають на нейромедіаторні системи мозку, сприяючи нормалізації емоційного стану, зниженню тривожності та покращенню якості життя пацієнтів.