Флудрокортизон (Fludrocortisone)

Україна — Флудрокортизон
Німеччина — Fludrocortison
Італія — Fludrocortisone
Міжнародна назва: Fludrocortisone
Синоніми: ацетат флудрокортизону, Fludrocortisone acetate

Флудрокортизон — синтетичний кортикостероїд із вираженою мінералокортикоїдною активністю та помірною глюкокортикоїдною дією. Застосовується головним чином як замісна терапія при станах із недостатньою продукцією альдостерону, сприяє утриманню натрію та води в організмі з одночасним посиленням виведення калію. :contentReference[oaicite:0]{index=0}

Препарат використовується при первинній та вторинній недостатності кори надниркових залоз, при адреногенітальному синдромі з втратою солі, а також у окремих випадках при вираженій ортостатичній гіпотензії. За фармакологічною класифікацією флудрокортизон належить до мінералокортикоїдів системної дії, тобто до гормональних засобів для замісної терапії функції надниркових залоз. :contentReference[oaicite:1]{index=1}

Що це за діюча речовина

Хімічна назва: 9α-фторгідрокортизон, у лікарських формах зазвичай застосовується як ацетат флудрокортизону. Хімічна група: синтетичні кортикостероїди, мінералокортикоїди. Історія застосування Fludrocortisone пов’язана зі створенням синтетичних аналогів гормонів кори надниркових залоз із вираженим мінералокортикоїдним ефектом, що дозволило застосовувати препарат для тривалої замісної терапії при хронічній наднирковій недостатності та станах із втратою солі. :contentReference[oaicite:2]{index=2}

Фармакодинаміка

Флудрокортизон зв’язується з внутрішньоклітинними мінералокортикоїдними рецепторами в дистальних відділах ниркових канальців і посилює реабсорбцію натрію та води, одночасно збільшуючи екскрецію калію та іонів водню. Це призводить до збільшення об’єму позаклітинної рідини, підвищення артеріального тиску та підтримання водно-електролітного балансу. :contentReference[oaicite:3]{index=3}

Основний клінічний ефект препарату обумовлений саме мінералокортикоїдною активністю, хоча присутній і глюкокортикоїдний компонент. При використанні в терапевтичних дозах він зменшує прояви дефіциту альдостерону, такі як гіпотензія, гіпонатріємія та гіперкаліємія. Специфічного мембранного рецепторного впливу поза стероидними рецепторами препарат не має. :contentReference[oaicite:4]{index=4}

Фармакокінетика

Флудрокортизон застосовується переважно перорально у вигляді таблеток або орального розчину. Після прийому він абсорбується в шлунково-кишковому тракті, піддається системному розподілу і реалізує фармакологічний ефект після зв’язування з рецепторами в тканинах-мішенях. :contentReference[oaicite:5]{index=5}

Метаболізм відбувається переважно в печінці, виведення метаболітів здійснюється головним чином нирками. Для стандартної клінічної практики основне значення має не стільки короткий плазмовий профіль, скільки тривалість мінералокортикоїдної дії, що дозволяє застосовувати препарат 1 раз на добу або за індивідуально підібраною схемою. Для зареєстрованих лікарських форм основними є таблетки 0,1 мг і оральні розчини 0,1 мг/мл. :contentReference[oaicite:6]{index=6}

Показання до застосування

первинна хронічна недостатність кори надниркових залоз;
хвороба Аддісона у складі замісної терапії;
вроджена гіперплазія надниркових залоз із втратою солі;
стани з дефіцитом мінералокортикоїдів;
ортостатична гіпотензія за спеціальними показаннями;
синдроми, що потребують корекції порушень із втратою натрію.

Форми випуску та дозування

таблетки 0,1 мг;
оральний розчин 0,1 мг/мл;
звичайна підтримуюча доза у дорослих часто становить 0,05–0,2 мг на добу;
при хворобі Аддісона часто застосовують 0,1 мг 3 рази на тиждень або 0,1–0,2 мг щоденно у поєднанні з глюкокортикоїдом;
при ортостатичній гіпотензії застосовувані дози зазвичай у діапазоні 0,1–0,3 мг на добу;
дозування підбирається індивідуально за рівнем артеріального тиску, активністю реніну, концентрацією електролітів та клінічною відповіддю.

:contentReference[oaicite:7]{index=7}

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: артеріальна гіпертензія, набряки, гіпокаліємія, гіпокаліємічний алкалоз, збільшення маси тіла, серцева недостатність, головний біль, м’язова слабкість, порушення ритму серця; при тривалому застосуванні можливі типові кортикостероїдні ефекти. :contentReference[oaicite:8]{index=8}

Протипоказання: підвищена чутливість до флудрокортизону або компонентів препарату, системні інфекції без адекватної терапії, стани з небажаним затримуванням натрію та води; з обережністю препарат застосовують при серцевій недостатності, артеріальній гіпертензії, тяжкій нирковій патології, цукровому діабеті, остеопорозі та схильності до гіпокаліємії. :contentReference[oaicite:9]{index=9}

Подібні діючі речовини

Гідрокортизон
Кортизон
Преднізолон
Дезоксикортикостерон
Мідодрин

Фармакологічна група

Флудрокортизон належить до гормональних засобів, підгрупи синтетичних мінералокортикоїдів системної дії. Ця група використовується головним чином для замісної терапії при недостатності кори надниркових залоз і для корекції порушень водно-електролітного обміну. :contentReference[oaicite:10]{index=10}

У межах групи флудрокортизон займає особливе місце як препарат із найбільш вираженим клінічно значущим мінералокортикоїдним ефектом для перорального застосування. Його використовують не як універсальний глюкокортикостероїд, а передусім як засіб для поповнення дефіциту альдостероноподібної активності, часто у комбінації з глюкокортикоїдами. :contentReference[oaicite:11]{index=11}