Еверолімус (Everolimus)
Україна — Еверолімус
Німеччина — Everolimus
Італія — Everolimus
Міжнародна назва: Everolimus
Еверолімус — імунодепресивний та протипухлинний препарат, що застосовується в трансплантології та онкології. Він є похідним сиролімусу та має здатність пригнічувати клітинну проліферацію.
Препарат використовується для профілактики відторгнення трансплантатів, а також при лікуванні різних злоякісних новоутворень. Еверолімус належить до інгібіторів mTOR.
Що це за діюча речовина
Хімічна назва: похідне макролідного лактона — 40-O-(2-гідроксиетил)-рапаміцин (Everolimus). Це напівсинтетичний аналог сиролімусу, отриманий із продуктів життєдіяльності Streptomyces hygroscopicus. Everolimus був впроваджений у клінічну практику на початку XXI століття.
Фармакодинаміка
Еверолімус інгібує білок mTOR (mammalian target of rapamycin), що призводить до пригнічення проліферації Т-лімфоцитів та інших клітин. Це знижує імунну відповідь і запобігає відторгненню трансплантатів, а також гальмує ріст пухлинних клітин і ангіогенез.
Фармакокінетика
Після перорального прийому добре всмоктується, біодоступність помірна.
Метаболізується в печінці за участю ферменту CYP3A4. Має відносно тривалий період напіввиведення. Виводиться переважно через кишечник.
Показання до застосування
- Профілактика відторгнення трансплантованих органів
- Рак нирки
- Гормонопозитивний рак молочної залози
- Нейроендокринні пухлини
- Туберозний склероз (пухлини, асоційовані з ним)
Форми випуску та дозування
- Таблетки 0,25 мг
- Таблетки 0,5 мг
- Таблетки 0,75 мг
- Таблетки 1 мг
- Таблетки 2,5 мг
- Таблетки 5 мг
- Таблетки 10 мг
Побічні ефекти та протипоказання
Побічні ефекти: стоматит, інфекції, гіперліпідемія, анемія, тромбоцитопенія, порушення функції печінки. Протипоказання: гіперчутливість, тяжкі інфекції, обережність при порушенні функції печінки.
Подібні діючі речовини
- Сиролімус
- Темсиролімус
- Такролімус
- Циклоспорин
Фармакологічна група
Еверолімус належить до групи імунодепресантів і протипухлинних засобів, підгрупи інгібіторів mTOR. Ці препарати пригнічують клітинний ріст і проліферацію, застосовуються в трансплантології для запобігання відторгненню органів і в онкології для лікування різних пухлин.














