Етомідат (Etomidate)

Україна — Етомідат
Німеччина — Etomidat
Італія — Etomidato
Міжнародна назва: Etomidate
Синоніми: Etomidatum

Етомідат — внутрішньовенний анестетик короткої дії, що застосовується для індукції загальної анестезії та проведення короткочасних діагностичних і хірургічних процедур. Він відрізняється мінімальним впливом на серцево-судинну систему.

Препарат використовується переважно в анестезіології та інтенсивній терапії, особливо у пацієнтів із нестабільною гемодинамікою. Етомідат належить до фармакологічної групи засобів для загальної анестезії, підгрупи небітуратних гіпнотиків.

Що це за діюча речовина

Етомідат — синтетична сполука, хімічна назва: (R)-1-(1-ethylphenyl)imidazole-5-carboxylate. За хімічною групою він належить до похідних імідазолу.

Etomidate був розроблений у другій половині XX століття як альтернативний анестетик із більш стабільним гемодинамічним профілем. Він набув широкого застосування в клінічній практиці завдяки швидкому початку та короткій тривалості дії.

Фармакодинаміка

Етомідат посилює дію гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК) на GABA-A-рецептори, підвищуючи проникність хлорних каналів і викликаючи гіперполяризацію нейронів.

Це призводить до швидкого настання седації та гіпнотичного ефекту. Препарат практично не має анальгезуючої дії, тому часто використовується в комбінації з анальгетиками.

Етомідат чинить мінімальний вплив на серцево-судинну систему, що робить його препаратом вибору у пацієнтів із високим ризиком гемодинамічних ускладнень.

Фармакокінетика

Етомідат вводиться внутрішньовенно, забезпечуючи швидкий початок дії (протягом 30–60 секунд). Максимальний ефект досягається швидко і триває кілька хвилин.

Препарат швидко розподіляється в тканинах, включаючи центральну нервову систему. Метаболізм відбувається в печінці та плазмі з утворенням неактивних метаболітів.

Період напіввиведення становить близько 2–5 годин. Виведення здійснюється переважно нирками та частково через кишечник.

Показання до застосування

• індукція загальної анестезії;
• короткочасні хірургічні та діагностичні процедури;
• анестезія у пацієнтів із нестабільною гемодинамікою;
• інтенсивна терапія (седація за потреби).

Форми випуску та дозування

• розчин для ін’єкцій 2 мг/мл;
• ампули 10 мл (20 мг);
• ампули 20 мл (40 мг).

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: міоклонус, біль у місці ін’єкції, нудота, блювання, пригнічення функції надниркових залоз, дихальна депресія.

Протипоказання: гіперчутливість, недостатність кори надниркових залоз, обережність при тривалому застосуванні та у пацієнтів з ендокринними порушеннями.

Подібні діючі речовини

• пропофол;
• тіопентал;
• кетамін;
• мідазолам;
• фентаніл (у комбінації).

Фармакологічна група

Етомідат належить до засобів для загальної анестезії, підгрупи небітуратних гіпнотиків. Ці препарати використовуються для індукції та підтримання анестезії.

Завдяки стабільному впливу на серцево-судинну систему етомідат широко застосовується у пацієнтів із підвищеним ризиком ускладнень, забезпечуючи швидкий і контрольований ефект під час проведення анестезії.

Нижче представлені препарати, що містять діючу речовину Етомідат