Етофенамат (Etofenamate)

Україна — Етофенамат
Німеччина — Etofenamat
Італія — Etofenamato
Міжнародна назва: Etofenamate
Синоніми: Etofenamatum

Етофенамат — нестероїдний протизапальний засіб, що застосовується переважно місцево для лікування запальних і больових станів опорно-рухового апарату. Він має виражену протизапальну та аналгезуючу дію.

Препарат використовується при травмах, ревматичних захворюваннях і больових синдромах м’язів і суглобів. Етофенамат належить до фармакологічної групи НПЗЗ, підгрупи похідних фенацетамідів (анілідів).

Що це за діюча речовина

Етофенамат — синтетична сполука, хімічна назва: 2-{[3-(trifluoromethyl)phenyl]amino}benzoic acid 2-(2-hydroxyethoxy)ethyl ester. За хімічною групою він належить до похідних антранілової кислоти (фенаматів).

Etofenamate був розроблений у другій половині XX століття як засіб для місцевого застосування з доброю проникною здатністю через шкіру. Він широко застосовується в терапії захворювань опорно-рухового апарату завдяки поєднанню ефективності та безпеки при зовнішньому використанні.

Фармакодинаміка

Етофенамат інгібує ферменти циклооксигенази (ЦОГ-1 і ЦОГ-2), знижуючи синтез простагландинів — медіаторів запалення та болю. Це призводить до зменшення запальної реакції, набряку та больового синдрому.

Препарат також чинить помірний вплив на інші медіатори запалення та покращує мікроциркуляцію в зоні ураження. При місцевому застосуванні діє переважно в тканинах нанесення.

Фармакокінетика

Етофенамат застосовується зовнішньо у вигляді гелів, кремів і розчинів. Він добре проникає через шкіру та накопичується в підлеглих тканинах, включаючи м’язи та суглоби.

Системна абсорбція відносно низька, що знижує ризик системних побічних ефектів. Метаболізм відбувається в печінці при потраплянні в системний кровотік.

Виведення здійснюється переважно нирками у вигляді метаболітів. Період напіввиведення залежить від ступеня системного всмоктування.

Показання до застосування

запальні захворювання суглобів (артрит, артроз);
м’язові болі (міалгія);
травми м’яких тканин (забиття, розтягнення);
тендиніти та бурсити;
біль у спині та попереку.

Форми випуску та дозування

гель 5%;
крем 5%–10%;
спрей для зовнішнього застосування;
розчин для зовнішнього застосування.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: місцеві шкірні реакції (свербіж, почервоніння, печіння), алергічні реакції, рідко — фотосенсибілізація.

Протипоказання: гіперчутливість до НПЗЗ, пошкодження шкіри в місці нанесення, дерматити, вагітність (III триместр).

Подібні діючі речовини

диклофенак;
кетопрофен;
ібупрофен;
піроксикам;
німесулід.

Фармакологічна група

Етофенамат належить до нестероїдних протизапальних засобів, підгрупи похідних антранілової кислоти (фенаматів). Ці препарати зменшують запалення і біль за рахунок інгібування синтезу простагландинів.

При місцевому застосуванні НПЗЗ забезпечують ефективний вплив у зоні запалення з мінімальним системним впливом, що робить етофенамат зручним і безпечним засобом для лікування захворювань опорно-рухового апарату.