Естроген (Estrogen)

Україна — Естроген
Німеччина — Estrogen
Італія — Estrogeno
Міжнародна назва: Estrogen
Синоніми: естрогени, Oestrogens

Естрогени — це група стероїдних статевих гормонів, що відіграють ключову роль у розвитку та функціонуванні жіночої репродуктивної системи. До основних представників належать естрадіол, естрон і естріол, які мають різний ступінь біологічної активності.

У медичній практиці естрогени застосовуються для замісної гормональної терапії, лікування гормональних порушень і у складі комбінованих контрацептивів. Вони належать до фармакологічної групи гормональних засобів, підгрупи естрогенів.

Що це за діюча речовина

Естрогени — це група стероїдних сполук, похідних холестерину, хімічна назва яких варіює залежно від конкретного представника (наприклад, для естрадіолу — estra-1,3,5(10)-triene-3,17β-diol). За хімічною групою вони належать до стероїдних гормонів.

Estrogen був відкритий на початку XX століття як основний гормон, що регулює жіночу репродуктивну функцію. Згодом були виділені різні форми естрогенів і розроблені синтетичні аналоги, які широко використовуються в медицині.

Фармакодинаміка

Естрогени зв’язуються з внутрішньоклітинними естрогеновими рецепторами (ERα і ERβ), формуючи гормон-рецепторний комплекс, який регулює експресію генів. Це призводить до розвитку та підтримання функцій репродуктивної системи.

Вони стимулюють ріст і розвиток ендометрію, регулюють менструальний цикл, впливають на молочні залози, кісткову тканину, серцево-судинну систему та ліпідний обмін. Естрогени також знижують резорбцію кісткової тканини та чинять нейропротекторну дію.

Фармакокінетика

Естрогени застосовуються різними шляхами: перорально, трансдермально, вагінально та парентерально. При пероральному прийомі вони піддаються метаболізму в печінці (ефект першого проходження).

Трансдермальні форми забезпечують надходження в системний кровотік, минаючи печінку, що зменшує вплив на синтез печінкових білків. Вагінальні форми діють переважно локально.

Метаболізм відбувається в печінці з утворенням різних метаболітів, включаючи естрон і естріол. Виведення здійснюється нирками та через кишечник.

Показання до застосування

замісна гормональна терапія при дефіциті естрогенів;
менопаузальні розлади;
профілактика остеопорозу;
гіпогонадизм;
порушення менструального циклу;
гормональна контрацепція (у комбінації);
урогенітальні розлади у жінок.

Форми випуску та дозування

таблетки (різні дозування залежно від форми естрогену);
трансдермальні пластирі 25–100 мкг/добу;
гелі для зовнішнього застосування;
розчини для ін’єкцій;
вагінальні креми, таблетки та супозиторії.

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти: головний біль, нудота, болючість молочних залоз, затримка рідини, тромбоемболічні ускладнення, зміни настрою.

Протипоказання: гормонозалежні пухлини, тромбози та тромбоемболії, тяжкі захворювання печінки, кровотечі неясної етіології, вагітність.

Подібні діючі речовини

естрадіол;
естрон;
естріол;
етинілестрадіол;
естетрол.

Фармакологічна група

Естрогени належать до гормональних засобів, підгрупи стероїдних статевих гормонів. Вони регулюють функції репродуктивної системи та чинять системний вплив на організм.

Препарати цієї групи широко застосовуються в гінекології та ендокринології для замісної терапії, контрацепції та лікування різних гормональних порушень. Їх дія залежить від форми, дози та шляху введення.