Едетати (Edetates)
Україна — Едетати
Німеччина — Edetate
Італія — Edetato
Міжнародна назва: Edetates
Едетати — це група хелатуючих сполук, похідних етилендіамінтетраоцтової кислоти (ЕДТА), здатних зв’язувати іони металів. Вони широко застосовуються в медицині для виведення важких металів з організму.
Використовуються при отруєннях металами, а також у діагностиці та фармацевтичній практиці. Едетати належать до групи комплексоутворювальних засобів (хелаторів).
Що це за діюча речовина
Хімічна назва: солі етилендіамінтетраоцтової кислоти (наприклад, динатрієва або кальцієва сіль ЕДТА) (Edetates). Належать до групи амінополікарбонових кислот. Edetates почали широко застосовуватися в медицині в середині XX століття як засоби для детоксикації металів.
Фармакодинаміка
Едетати зв’язують дво- і тривалентні катіони металів (свинець, кальцій, залізо та ін.), утворюючи стабільні водорозчинні комплекси, які виводяться з організму. Це знижує токсичний вплив металів і запобігає їх накопиченню в тканинах.
Фармакокінетика
При парентеральному введенні швидко розподіляються в організмі.
Не метаболізуються і виводяться нирками у вигляді комплексних сполук з металами. При пероральному застосуванні абсорбція обмежена.
Показання до застосування
- Отруєння важкими металами (свинець, ртуть, кадмій)
- Гіперкальціємія
- Діагностичні процедури (оцінка функції нирок і судин)
- Застосування в офтальмології та дерматології (місцево)
Форми випуску та дозування
- Розчини для внутрішньовенного введення
- Розчини для внутрішньом’язового введення
- Розчини для місцевого застосування
- Концентрації залежать від конкретної солі (наприклад, динатрієва або кальцієва)
Побічні ефекти та протипоказання
Побічні ефекти: гіпокальціємія, нефротоксичність, алергічні реакції, порушення електролітного балансу. Протипоказання: тяжка ниркова недостатність, гіперчутливість, обережність при порушеннях електролітного обміну.
Подібні діючі речовини
- Димеркапрол
- Пеніциламін
- Дефероксамін
- Деферазирокс
Фармакологічна група
Едетати належать до групи хелатуючих засобів, підгрупи комплексоутворювачів. Ці препарати використовуються для зв’язування та виведення токсичних металів з організму, а також застосовуються в різних медичних і діагностичних цілях завдяки їх здатності утворювати стабільні комплекси з іонами металів.
