09:00 - 19:30
Нд - вихідний

Бутизид (Butizide)

Україна — Бутизид
Німеччина — Butizid
Італія — Butizide
Міжнародна назва: Butizide

Бутизид — лікарська речовина з групи тіазидних діуретиків, що застосовується для лікування захворювань, які супроводжуються затримкою рідини та підвищенням артеріального тиску. Препарат сприяє виведенню натрію та води з організму, знижуючи об’єм циркулюючої крові та зменшуючи навантаження на серцево-судинну систему.

Бутизид використовується головним чином у терапії артеріальної гіпертензії та набрякових синдромів різного походження. Він належить до фармакологічної групи тіазидних і тіазидоподібних діуретиків, які широко застосовуються в кардіології та нефрології.

Що це за діюча речовина

Бутизид — синтетична діуретична сполука. Його хімічна назва: 6-хлор-3,4-дигідро-2H-1,2,4-бензотіадіазин-7-сульфонамід-1,1-діоксид (похідне бензотіадіазину).

Речовина належить до хімічної групи бензотіадіазинових похідних — сполук, що мають виражену сечогінну дію за рахунок впливу на транспорт електролітів у нирках.

Butizide був розроблений у період активного розвитку тіазидних діуретиків у другій половині XX століття. Ці препарати стали широко застосовуватися в терапії гіпертонії та серцево-судинних захворювань завдяки ефективності та відносно добрій переносимості.

Фармакодинаміка

Бутизид чинить діуретичну дію за рахунок пригнічення реабсорбції натрію і хлору в дистальних канальцях нефрона. Це призводить до збільшення виведення натрію, води, калію та магнію із сечею.

Зниження об’єму циркулюючої крові сприяє зменшенню артеріального тиску та зниженню навантаження на серцево-судинну систему. При тривалому застосуванні також спостерігається зменшення периферичного судинного опору.

Препарат проявляє антигіпертензивний ефект і зменшує набряк тканин, пов’язаний із затримкою рідини.

Фармакокінетика

Бутизид застосовується перорально у формі таблеток. Після прийому всередину речовина добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту.

Максимальна концентрація в плазмі крові досягається через кілька годин після прийому. Діуретичний ефект зазвичай розвивається протягом 1–2 годин і може зберігатися до 12–24 годин.

Метаболізм відбувається частково в печінці. Виведення здійснюється переважно нирками, головним чином у незміненому вигляді.

Показання до застосування

  • артеріальна гіпертензія
  • набряки при хронічній серцевій недостатності
  • набряки при захворюваннях нирок
  • набряки при захворюваннях печінки
  • затримка рідини різного походження

Форми випуску та дозування

  • таблетки 5 мг
  • таблетки 10 мг
  • таблетки 20 мг

Побічні ефекти та протипоказання

Побічні ефекти:

  • гіпокаліємія
  • гіпонатріємія
  • запаморочення
  • слабкість
  • підвищення рівня сечової кислоти
  • алергічні реакції
  • порушення водно-електролітного балансу

Протипоказання:

  • гіперчутливість до тіазидних діуретиків
  • тяжка ниркова недостатність
  • анурія
  • виражена гіпокаліємія
  • тяжкі порушення функції печінки

Схожі діючі речовини

  • Гідрохлоротіазид
  • Хлортіазид
  • Бендрофлуметіазид
  • Метолазон
  • Індапамід

Фармакологічна група

Бутизид належить до фармакологічної групи діуретичних засобів — тіазидних і тіазидоподібних діуретиків. Ці препарати зменшують реабсорбцію натрію і хлору в дистальних канальцях нирок, що призводить до посилення діурезу та зниження артеріального тиску.

Тіазидні діуретики широко застосовуються в кардіології для лікування артеріальної гіпертензії та хронічної серцевої недостатності. Вони також використовуються при різних набрякових синдромах, пов’язаних із порушенням водно-електролітного балансу.

Нижче представлені препарати, що містять діючу речовину Бутизид


icon_viber icon_teleg icon_whatsapp icon_email icon_callback