Бензилпеніцилін-бензатин (Benzathine benzylpenicillin)

Україна — Бензилпеніцилін-бензатин
Німеччина — Benzathin-Benzylpenicillin
Італія — Benzilpenicillina benzatina
Міжнародна назва: Benzathine benzylpenicillin

Бензилпеніцилін-бензатин — це пролонгована форма пеніциліну, що повільно вивільняється після внутрішньом’язового введення. Забезпечує тривале підтримання терапевтичної концентрації в крові та тканинах, що дозволяє використовувати препарат для лікування і профілактики інфекцій із мінімальною кількістю ін’єкцій.

Застосовується для лікування стрептококових інфекцій, профілактики ревматичної гарячки, сифілісу та деяких хронічних бактеріальних захворювань. Препарат вводиться тільки внутрішньом’язово і потребує медичного контролю через ризик алергічних реакцій.

Належить до фармакологічної групи бета-лактамних антибіотиків, пеніцилінового ряду, з подовженою дією.

Що це за діюча речовина

Benzathine benzylpenicillin

Хімічна назва: Benzathine [(2S,5R,6R)-3,3-dimethyl-7-oxo-6-(phenylacetamido)-4-thia-1-azabicyclo[3.2.0]heptane-2-carboxylate]

Хімічна група: бета-лактамні антибіотики, пеніциліни

Історія застосування Benzathine benzylpenicillin починається з середини XX століття як засобу для тривалої терапії та профілактики стрептококових захворювань і сифілісу. Використовується переважно для внутрішньом’язових ін’єкцій із повільним вивільненням активної речовини.

Фармакодинаміка

Препарат діє бактерицидно, інгібуючи синтез клітинної стінки бактерій шляхом зв’язування з пеніцилінзв’язувальними білками (PBP). Забезпечує тривале підтримання концентрації в крові, що знижує частоту введень. Найбільш активний проти грампозитивних мікроорганізмів, включаючи Streptococcus spp.

Фармакокінетика

Після внутрішньом’язового введення діє як депо: активна речовина повільно вивільняється, підтримуючи терапевтичний рівень у крові до 2–4 тижнів. Метаболізується частково в печінці та виводиться нирками в незміненому вигляді. Внутрішньовенне застосування не використовується.

Показання до застосування

Стрептококові інфекції
Профілактика ревматичної гарячки
Сифіліс
Хронічні бактеріальні інфекції з тривалим курсом терапії

Форми випуску та дозування

Порошок для приготування розчину для внутрішньом’язових ін’єкцій: 600 000 ОД, 1 200 000 ОД, 2 400 000 ОД
Розчин для ін’єкцій: готовий або після розведення, 1 200 000 ОД/мл

Побічні ефекти та протипоказання

Алергічні реакції (висип, свербіж, анафілаксія)
Больові відчуття та запалення в місці ін’єкції
Рідко — гарячка, головний біль, порушення ШКТ
Протипоказаний при гіперчутливості до пеніцилінів і бета-лактамних антибіотиків

Схожі діючі речовини

Бензилпеніцилін
Пеніцилін V
Ампіцилін
Амоксицилін

Фармакологічна група

Бензилпеніцилін-бензатин належить до групи бета-лактамних антибіотиків, підгрупа — пеніциліни пролонгованої дії. Використовується для тривалої терапії та профілактики бактеріальних інфекцій, забезпечує підтримання терапевтичних концентрацій із мінімальною кількістю ін’єкцій, що підвищує зручність і дотримання режиму лікування.